Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
АрміяInform продовжує розповідати про військовослужбовців, які 24 лютого минулого року стали на захист Батьківщини.
Після початку широкомасштабного вторгнення військкомати лівого берега Херсонщини не встигли розгорнути свою діяльність щодо комплектування, тому герой нашого нарису на псевдо «Сікач» прибув в саме місто та вступив до лав Херсонської бригади територіальної оборони. З перших днів брав участь в обороні Херсона, а коли росіяни вже зайняли місто, разом із хлопцями отримав специфічне завдання.
Два місяці «Сікач» з побратимами виконував завдання на тимчасово окупованій території
— Потрібно було залишитись на тимчасово окупованому лівому березі, тож ми створили свою ДРГ з перевірених людей. Збирали розвідувальні дані, знищували ворожу техніку, особовий склад ворога, не обділяли «увагою» і зрадників, які перейшли на бік окупанта, — ділиться військовий. — Майже два місяці виконували завдання. Але російські спецслужби працювали, тож згодом, людей, які могли б допомагати, ставало все менше. Продукти харчування діставати стало вкрай складно.
Отримавши наказ виходити, «Сікач» і його побратими розділились. Використовуючи різні хитрощі всі поодинці дістались звільненої території різними шляхами.
— У мене не з першого разу вийшло. Але одного дня, після кількох невдалих спроб, мені таки вдалося пройти блокпости і я вийшов до своїх у районі населеного пункту Давидов Брід. Дуже зрадів, коли дізнався, що всі четверо з моєї групи теж вирвалися, — додає «Сікач».
Після цього захисник приєднався до свого підрозділу. Також вдалося відновити втрачені на тимчасово окупованій території документи.
— Спочатку призначили на посаду головного сержанта роти, потім батальйону. І вже у складі підрозділу спочатку брали участь в обороні Миколаєва. Після відновлення наш батальйон відправили на Донбас у район Курахового. Згодом доправили у Харківську область, де взяли участь у звільненні територій в районі Куп’янська, — згадує військовий.
«На 7-8 кілометрів у глибину тимчасово окупованої території ми з побратимом заходили на човні, щоб рятувати людей»
Через терористичний акт, який вночі 6 червня скоїли російські загарбники, підірвавши греблю Каховської ГЕС, на правому березі Херсонщини в критичній зоні підтоплення опинилися багато цивільних.
Для порятунку тих, кого окупанти залишили на смерть, потрібно було провести рятувальну операцію на території ворога.
— Нас було двоє: я — спеціаліст по лівому берегу, побратим — знає правобережжя, як свої п’ять пальців, — розповідає «Сікач». — Саме тому вдалося планувати виїзди у різні локації, оминаючи ворога. На 7-8 кілометрів у глибину окупованої території ми з побратимом заходили на човні, аби рятувати людей. За п’ять днів вдалося евакуювати 101 людину. Звісно, багато і тварин врятували.
Кадри, на якому українські військові за допомогою безпілотника в районі Олешок знайшли родину на даху, тоді облетіли всю країну. При цьому хлопчик жестами показував, що навколо вода, і складав долоні, благаючи про допомогу. Пізніше, за допомогою дрона, сім’ї із затопленого будинку передали воду та їжу. Але саме «Сікач» з побратимом перетворив цю історію у справжній «хепі енд» з евакуацією родини на безпечну територію.
— Були різні ситуації, адже з другого дня ворог почав пробувати організувати засідки на нас. Але бездоганне знання місцевості та трохи вдачі допомогли нам виконати поставлене завдання, — підсумовує «Сікач».
На сьогодні військовий отримав офіцерське звання та обіймає іншу посаду, але завдання залишаються незмінні: — В мене бажання єдине — звільнити всі території України. Задля цього я і роблю те, що роблю. А на рахунок якоїсь втоми від війни на мирних територіях, моя думка особиста така — втомились ті, хто нічого і не почав робити. Побратими, яких я знаю, які з перших днів війни поряд зі мною, вони не втомились, бо знають, де повинен бути кінець цієї історії — ворог вибитий назавжди з нашої землі.
Фото і відео автора
