Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
На півдні України за участю представників територіальних центрів комплектування, керівного складу оперативного командування Сухопутних військ «Південь» та 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади відбулася зустріч із матерями та дружинами військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти, несучи службу в лавах цієї славетної військової частини.
Як наголосив на початку заходу начальник Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Олександр Охріменко, цієї б зустрічі ніколи не сталося, якби не війна, людський біль та трагедія, помножені на чимало системних проблемних питань, що вимагають негайного вирішення. І роблячи акцент на суті проблемних питань, офіцер, зокрема, поділив їх на дві категорії: фінансового та юридичного характеру, що переважно стосуються передбачених законодавством грошових виплат родинам загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців та встановлення й заміни їм відповідного правового статусу.
Так, доля цих жінок багато в чому схожа. Їх об’єднало людське горе, смерть їхніх рідних або невідомість про сьогодення та майбутнє своїх синів і чоловіків. Але треба жити, терпіти, вірити в завтрашній день, дбати про себе та про тих, хто з ними поруч. А для цього необхідна суттєва й гарантована соціальна підтримка з боку держави, яка, як виявилося під час зустрічі, через певні причини та паперову тяганину, на жаль, часто надається із чималим запізненням.
Про грошові виплати
Саме з такою проблемою, приміром, зіштовхнулася Світлана Юріївна, син якої Олександр загинув у січні цього року внаслідок ворожого мінометного обстрілу на Запоріжжі.
За загибель сина-героя держава має виплати їй відповідні суми грошової допомоги. Як і належить, з відповідним проханням вона кілька разів зверталася до одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, але це питання й досі не вирішене через відсутність наданих з боку 56-ї бригади відповідних фінансових документів. Але, як з’ясувалося зі слів представника мотопіхотного військового з’єднання, запит до них надійшов лише в серпні. Увесь необхідний пакет документів вже підготовлений, і цього ж дня офіцери частини пообіцяли зустрітися й передати його матері загиблого воїна.
Схожа проблема виникла і в дружини солдата, який загинув у лютому 2023-го під Вугледаром, Алли. Випадково в матеріалах службового розслідування з приводу загибелі воїна була допущена помилка щодо дати народження героя, через що жінка не може отримати свідоцтво про смерть чоловіка та, як наслідок, подати документи на отримання передбаченої законодавством одноразової грошової допомоги. Але, за словами представника мотопіхотної бригади, помилка вже виправлена й впродовж тижня перероблені матеріали службового розслідування мають бути відправлені до районного ТЦК та СП за місцем проживання вдови солдата.
Далі присутні мали змогу вислухати й іншу вдову загиблого в травні цього року захисника України Наталію. В неї теж виникли проблеми щодо отримання одноразової грошової допомоги через відсутність витягу з наказу командира частини про виплату чоловікові додаткової винагороди в місяці загибелі, передбаченої Постановою Кабміну від 28 лютого 2022 року № 168.
Своєю чергою представники мотопіхотної бригади в режимі відеоконференції повідомили, що відповідний запит від жінки вони отримали. І, відповідно до нього, витяг з наказу командира частини про нарахування «бойових виплат» за травень цього року загиблому солдату Олексію був надісланий на адресу районного ТЦК та СП Одещини за місцем проживання Наталії на початку серпня.
У зв’язку з цим полковник Олександр Охріменко взяв це питання під особистий контроль та дав вказівку представникам районного ТЦК та СП провести звірку щодо отримання відповідного документа. А в разі його відсутності повідомити про це посадових осіб мотопіхотної бригади з проханням повторно надіслати витяг з наказу.
Під час зустрічі з родинами загиблих і безвісти зниклих військовослужбовців начальник Одеського обласного ТЦК та СП намагався максимально вникнути в суть кожного окремого проблемного питання. А прохання й доручення щодо їхнього вирішення озвучував чітко та із встановленням конкретних стислих термінів щодо їх виконання.
Пів року минуло, як зник безвісти на Донеччині син Галини Андріївни солдат Олександр. Позаду — багато безсонних ночей. А попереду — тривога, невідомість та надія… Вона дуже хоче якнайшвидше побачити свого сина та сподівається, що він живий. Адже даних та свідчень про інше не існує, а відтак, відповідно до чинного законодавства, солдату й надалі мають виплачувати додаткову винагороду під час дії воєнного стану. Але чомусь цього не роблять?..
Як пояснили представники військової частини, через великий обсяг робіт службове розслідування за фактом відсутності солдата затягнулося. Через це, власне, тимчасово й були припинені виплати безвісти зниклому воїну. Але врешті-решт нещодавно службове розслідування було завершене. А за його підсумками вже видано наказ про відновлення виплат передбачених сум грошового забезпечення за всі місяці з моменту зникнення Олександра, які мають бути нараховані впродовж подальших десяти діб.
У такій же, з правової точки зору, тимчасово невизначеній ситуації опинився й зниклий безвісти у травні нинішнього року солдат Володимир. Його дружина Світлана під час зустрічі з представниками ТЦК та СП, офіцерами ОК «Південь» та 56-ї мотопіхотної бригади розповіла, що, попри три надіслані запити з приводу припинення виплати чоловікові грошового забезпечення, чіткої відповіді на це вона й досі не отримала.
Своєю чергою офіцер частини повідомив, що службове розслідування за фактом зникнення солдата затягнулося у часі через велику завантаженість особового складу бригади та його постійне перебування на лінії зіткнення з російськими загарбниками. Але впродовж двох тижнів воно має бути завершене. А матеріали розслідування одразу же будуть відправлені до районного ТЦК та СП, звідки призивався на військову службу Володимир, після чого грошові виплати з урахуванням минулих місяців від дня зникнення українського захисника, швидше за все, мають бути поновлені.
Про встановлення та зміну правового статусу
Щоправда, не лише проблемне питання фінансового характеру змусило Світлану піти на цю зустріч. Ще кілька місяців тому на одному з телеграм-каналів вона впізнала серед українських військовополонених свого чоловіка. Про це жінка повідомила командуванню частини, де служив Володимир. Але в технічному сенсі відео було низької якості, через що, як розповів офіцер мотопіхотної бригади, дуже важко було на ньому впізнати, що це саме Володимир, а не інша людина.
Так, дійсно, подібні питання є дуже чутливими й делікатними та мають розглядатися не поспіхом та на тлі емоційного сприйняття, а потребують ретельної та скрупульозної перевірки. На жаль, довести факт перебування Володимира в полоні технічної можливості не було. Але під час нинішнього заходу Світлана крізь сльози радості повідомила, що днями їй вперше з моменту зникнення безвісти зателефонував чоловік та повідомив, що перебуває в полоні…
Відтепер вона точно знає, що Володимир живий. А відтак з’явилася надія на зміну його правового статусу зі зниклого безвісти на військовополоненого. А це своєю чергою надає можливість в подальшому обміняти солдата на російських загарбників, виконавши відповідну процедуру щодо підтвердження перебування людини в російському полоні та включення її до списків на обмін військовополоненими.
До останнього сподівається, що її чоловік живий, та наполягає на зміні правового статусу із загиблого на безвісти зниклого і дружина солдата Сергія — Алла. Попередньо, за свідченнями його бойових побратимів, було встановлено, що він загинув у бою. Але в той же час залишки солдата й досі не знайдені та не передані на експертизу ДНК через неможливість здійснення пошукових робіт на лінії безпосереднього зіткнення з противником, де і вступив Сергій у бій в лютому цього року.
Адже, як наголошують представники мотопіхотної бригади, для проведення пошукових робіт на цьому місці треба відсунути лінію фронту бодай на десять кілометрів. І, на жаль, поки такої можливості немає.
Завершуючи зустріч із родинами загиблих та зниклих безвісти захисників України, начальник Одеського обласного ТЦК та СП полковник Олександр Охріменко ще раз наголосив на важливості й актуальності проведення подібних заходів як у напрямку покращення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, так і встановлення їм відповідного правового статусу.
— Вирішення всіх проблемних питань, про які йшлося на цьому заході, я беру під особистий контроль. Переконаний, що всі посадові особи відповідально поставляться до виконання покладених на них у цьому сенсі завдань, що мають бути виконані у встановлені терміни та в плідній взаємодії між представниками територіальних центрів комплектування й відповідними посадовими особами військової частини, — підкреслив полковник Олександр Охріменко.
Своєю чергою своїми думками щодо проведення цієї зустрічі та важливості подібних заходів поділилася й представниця Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України в Одеській області Оксана Харітонова. За її словами, за понад півтора року широкомасштабної війни це далеко не перша подібного формату зустріч із членами сімей загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців, які треба проводити дедалі частіше.
На її глибоке переконання, такі важливі заходи за участю представників вищого командування, ТЦК та СП, військових юристів і фінансистів сприяють розв’язанню багатьох нагальних проблемних питань. Сам формат розмови з військовими посадовцями віч-на-віч, а не в телефонному режимі, дає можливість людям сформулювати й поставити чіткі запитання та почути від офіцерів чіткі відповіді. Адже від вирішення цих питань напряму залежить і життя рідних та близьких воїнів та їхня соціальна й правова захищеність.
Відео Євген Тристан
Фото автора та Євгена Тристана
