Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Представники міжнародної комісії ООН мають відвідати звільнені українськими воїнами населені пункти чи селища, які розташовані недалеко від лінії фронту, де одразу «все стане очевидним».
Так на висновок міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, яка «не дійшла висновку, що в Україні відбувається геноцид», відреагував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
«Вважаю за доцільне нагадати, що стаття 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього чітко дає пояснення, що ж вважається геноцидом. Перша форма цього воєнного злочину — вбивство членів певної групи осіб. У самій же ООН повідомляли, що нині в Україні загинули 9444 цивільних громадяни. Другою формою геноциду є нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам певної групи. Тут число ще більше. Через російську збройну агресію майже 17000 осіб зазнали поранень. Третя форма геноциду це — створення членам групи умов, які розраховані на повне чи часткове її знищення. Тут варто згадати масовані ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі взимку та підрив Каховської ГЕС, наслідки чого можуть бути катастрофічними. А також уявити, в яких умовах живуть українці біля лінії фронту. Четвертою формою геноциду називають унеможливлення народження дітей в середовищі групи. Нині в Україні, за даними Офісу Генпрокурора, від початку широкомасштабної війни зареєстрували 225 випадків сексуального насильства, скоєного російськими війковими. П’ятою формою знищення народу є саме насильницьке переміщення дітей з однієї етногрупи в іншу. Лише за офіційною інформацією із порталу «Діти війни» росіяни депортували чи примусово перемістили 19546 українських дітей», — зазначив Дмитро Лубінець.
Нагадаємо, Парламентська асамблея НАТО одностайно визнала злочини російської федерації проти України геноцидом, а терористичний режим в рф — рашизмом.
