Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Сьогоднішню нічну повітряну атаку ворога не можна назвати масованою, адже були й більш потужні, проте попрацювати силам протиповітряної оборони нинішньої ночі довелося чимало. На цьому у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» зауважив речник Повітряних Сил Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат.
За його словами, ця повітряна атака, у якій ворог задіяв стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, а також ударні дрони типу Shahed, готувалася довго.
— Для виконання польотного завдання такого рівня — а ви бачили, що ракети постійно змінювали свій курс, інколи навіть намотували кола — потрібна підготовка, — пояснив полковник Юрій Ігнат. — Це — і дорозвідка цілей, і багато іншого. Ракета — це високотехнологічний виріб, але польотне завдання, ціль і маршрут у неї вводить людина. Тож подібні заходи довго й ретельно плануються та готуються. І не дивно, що між повітряними атаками такого масштабу минає чимало часу.
Утім, говорить офіцер, цієї ночі усі 28 ракет та 15 із 16 ударних дронів були успішно знищені нашою протиповітряною обороною, що є дуже гарним результатом бойової роботи.
Також Юрій Ігнат окремо зупинився на тому, що бувають, на жаль, ушкодження і внаслідок падіння на землю уламків збитих ракет і БПЛА.
— Навіть при успішній роботі ППО, все, що збивається в повітрі, буде повертатися на землю, — зазначив речник Повітряних Сил. — Уламки — вони теж бувають різними. Потрібно розуміти, що зенітна ракета не обов’язково знищує у повітрі крилату ракету, внаслідок чого остання розпадається на шматки. Вона розривається поруч, позбавляючи крилату ракету змоги рухатися до визначеної для неї цілі. В результаті на землю може падати й майже ціла — пошкоджена, але все ж — із бойовою частиною ракета. Тому і від неї може бути на землі чимало біди, тож заходи безпеки під час оголошення повітряної тривоги, я нагадаю, це — насамперед.
