Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Ми продовжуємо розповідати про нові розробки у сфері вітчизняного дронобудування. Цього разу мова піде про розвідувальний безпілотник «Гор».
Як його використовують на фронті? Чи сприяло Міністерство оборони швидкому допуску до експлуатації цього дрона? Та чи цікавляться ним іноземні інвестори?
Про це в нашому матеріалі.
— Почалося все в нас із цивільних дронів. Це був 2020 рік. Ми розробляли безпілотник для доставлення вантажів у важкодоступні місця. У нас були конвертоплани вертикального зльоту-посадки, які ми тестували. Їздили з макетом своєї розробки до США, де на виставці представили свій проєкт. Там заручилися підтримкою потенційних інвесторів. І все йшло чудово. Але настало 24 лютого 2022 року… Замість того, щоб їхати тестувати новітні функції нашого цивільного дрона, ми, звісно, відвезли свої родини в безпечні місця, а потім із хлопцями зібрались і почали думати, що робити. Треба ж допомагати країні, армії. Почали контактувати з підрозділами ЗСУ, з’ясовувати потреби. Зійшлися на тому, що тоді був потрібен дрон-розвідник, — згадує керівник компанії-виробника Віталій.
За його словами, у травні минулого року перший варіант БПЛА «Гор» запустили в небо:
— Тоді це був піноліт (бо використовувався матеріал піна. — Ред.). То був найшвидший спосіб зробити прототип. Але він ще був дуже аматорський. Хоча та розробка полетіла, працювала. Потім, звісно, далі вдосконалювали, «допилювали». Перші зразки поїхали на фронт для отримування відгуку вже в серпні минулого року. Відгуки від військових спочатку були, як-то кажуть, так собі. Але потроху, крок за кроком ми усували недоліки. Перейшли з піни на композитні матеріали. І вже пізніше дійшли до того вигляду, який у БПЛА «Гор» є зараз… Модифікували начинку дрона — зв’язок, GNS-приймач. Окрім цього, поставили потужну оптику — одну з топових камер, які доступні нині.
Потім виробник випробував свій дрон під дією нашого РЕБу.
— Подивились, що в нас усе нормально, що можемо працювати: під час випробувань РЕБ не зміг подавити роботу наших систем. Це був уже грудень 2022 року. Ми саме почули про Акселератор і його fast track із допуску до експлуатації в Міноборони. І я написав листа на відповідну платформу. Мені перетелефонували й запропонували заповнити документи. Згодом ми почали їх оформлювати, щоб розпочати процедуру для отримання допуску до експлуатації, — розповідає Віталій.
Він каже, що під час усього процесу фахівці Міноборони підтримували та консультували його компанію:
— У будь-який час ми могли телефонувати до них, і нам давали відповідь на будь-яке питання. Це такі турботливі техно-няні, які всюди нам сприяли. Далі відбулись випробування… Через певний час нас покликали на комісію, де детально перевірили всі наші документи й одноголосно ухвалили рішення допустити нас до експлуатації. Згодом нам видали свідоцтво про реєстрацію штатно-табельного предмета. І у фіналі всього процесу Міністр оборони підписав наказ про допуск нас до експлуатації.
— Військові, які експлуатують наш «Гор» на фронті, розповідають, що на одному борті вже зробили понад 70 бойових вильотів для коригування артилерії. З них 30 — за два тижні. Ворожий РЕБ не стає на заваді йому. І це приємно. Якщо якісь поломки стаються у хлопців, вони надсилають дрон нам, ми ремонтуємо й відправляємо назад, — зазначає керівник компанії-виробника.
Він зауважує, що нині веде активні переговори з іноземними інвесторами, які готові ризикувати та вкладати в «Гор» гроші. І інвестори бачать перспективу масштабування такого виробництва вже на світовий ринок дронів.
— Ще один важливий момент. Якщо держава буде підписувати з нами довгострокові контракти, то ми, відповідно, зможемо домовитись із постачальниками запчастин про нижчу ціну закупівлі. І це однозначно приведе до заощадження державних коштів, бо тоді собівартість дрона буде нижчою — за рахунок опту й оптимізації виробничих процесів. Тобто що більше держава замовлятиме дронів у нас, то меншою буде їхня ціна. Так само це приведе до збільшення робочих місць у мене в компанії, — додає Віталій.
Він розповідає, що нині є негласна домовленість між вітчизняними виробниками дронів:
— Домовились, що ми всі зараз не конкуренти, а — партнери. Бо передусім нам треба перемогти. А вже потім можна конкурувати… Окремо треба сказати про те, як змінилась нині ситуація в державі. У мене не було ніяких кумів в оборонній галузі. І наша компанія пройшла весь шлях по допуску до експлуатації на конкурентних засадах. Подались і зробили все за процедурою. Ніякої корупції, відкатів, натяків не було! Все прозоро. І коли зараз кажеш комусь про це, то не всі ще вірять.
Довідково. Акселератор Міноборони — постійно діючий орган, покликаний прискорювати процеси всередині Міноборони задля лідерства у міл-тек Сил оборони України. Перші результати:
— процес опрацювання заявок від розробників ОВТ до їх кодифікації й допуску до експлуатації для «зрілих» рішень скорочено до 45 днів;
— процес взаємодії сектору озброєння та військової техніки у комунікації з Міноборони запровадив «єдине вікно» для запитів від підприємств оборонно-промислового комплексу, розробників-інвесторів озброєння та військової техніки.
Фото надав виробник
@armyinformcomua
Загальна мета росіян — виробництво 1000 дронів на добу. Для протидії необхідно мати близько 2–3 тисяч перехоплювачів.
Стали відомі подробиці «побєдобєсної» операції росіян, які змогли скинути на Майдан уламки свого ударного БПЛА, який для цього припинив бути ударним.
Він усе життя прожив у Чехії. Ніколи не служив в армії та працював проєкт-менеджером в американській IT-компанії, а тепер він — оператор БПЛА в 128-й бригаді.
Президент України Володимир Зеленський у своєму інтервʼю виданню New York Post прокоментував мобілізаційні темпи ворога та план України зі знищення окупантів.
У Києві чоловік за 6000$ допоміг зняти військовозобов’язаного з розшуку та фіктивно працевлаштував заради бронювання.
СБУ затримала матроса морської охорони Держприкордонслужби, який коригував ракетно-дронові удари по Одесі.
Оператор розвідувальних БПЛА
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…