Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
АрміяInform продовжує розповідати про вітчизняні безпілотники. Цього разу мова піде про дрон «Великий Бандерик». У нашому матеріалі виробники розповідають про те, чому була обрана октосхема для цього безпілотника, як він себе проявив на випробуваннях та про випадки застосування «Великого Бандерика» на фронті.
«Навіть коли в одному з моторів застрягла ворожа куля, наш безпілотник пролетів 7 кілометрів»
— Наша лабораторія була організована 8 березня 2022 року. А ударні дрони ми почали виготовляти буквально за декілька тижнів після початку широкомасштабного вторгнення. Починали ми з переробки різних моделей аграрних БПЛА, які застосовуються для поливу. Ми використовували платформи квадрокоптерного типу, працювали з гексадронами. Але найбільш стабільно себе показала саме октосхема, — розповідає керівник компанії-виробника Максим.
Він пояснює, що «Великий Бандерик» — це октокоптер:
— Це вісім моторів. І це платформа, що здатна нести загальне навантаження 31,5 кілограма. Корисне навантаження передбачає вагу — 8 кілограмів. Октосхема зарекомендувала себе найбільш стійкою до зовнішнього збурювального чинника (вітер. — Авт.) і не тільки… Отже, наш дрон «Ведикий Бандерик» обладнаний мультифункціональною системою скидування, яка дозволяє обирати тип боєприпасу окремо. Але найважливіше — це універсальна наземна станція, яка дозволяє керувати цим типом БПЛА та іншими типами дронів на фронті. До нашої наземної станції під’єднується мережеве з’єднання, і тоді дроном можна керувати з будь-якої точки світу.
Під час розмови Максим згадує випадок на фронті, що трапився з їхнім дроном.
— Це було в лютому. Пілот, повертаючись з бойового завдання, відчув якісь незрозумілі вібрації, керування відбувалося з певними незручностями. Летів дрон назад 7 кілометрів. І він якось не так стабільно поводився. Пілот записав відео для мене, коли дрон сів на землю. На відео видно, що в одному з моторів застрягла ворожа куля. Тобто безпілотник 7 кілометрів пролетів без допомоги одного мотора! — стверджує керівник компанії.
«З шести виробників, які тоді брали участь у випробуваннях, ми єдині піднялися в небо»
За словами керівника компанії-виробника, у лютому цього року «Великий Бандерик» проходив РЕБ-випробування:
— Я сказав військовим, які відповідали за РЕБ на полігоні: вмикайте все, що у вас є. Вони увімкнули… А наш дрон — все одно летів! Зауважу, що того дня сніг падав, вітер був 10 метрів на секунду. З шести виробників, які тоді брали участь у випробуваннях, ми єдині піднялися в небо. Іншого разу ми робили демонстраційний показ для комісії перед військовою прийомкою, де показували, як скидаємо певний боєприпас. І після цього показу військові на тому ж полігоні, які відповідали за РЕБ, писали мені, що все їхнє обладнання було відправлено на перевірку. Бо спочатку підозрювали, що засоби РЕБ були несправними, і завдяки цьому наш дрон зміг виконати завдання. Але перевірка показала, що РЕБ-обладнання тоді було справним. Тож наш безпілотник військові похвалили. У офіційному висновку тоді вказали, що «октокоптер „Великий Бандерик“ має перешкодостійкі канали управління та передачу відеосигналу, це дозволяє керувати БПЛА за раніше виробленим наземним орієнтиром», — говорить керівник компанії-виробника.
Максим розповідає, що їхній дрон проходив процедуру з допуску до експлуатації у Міноборони.
— Військові, які були залучені до пришвидшеної процедури від Акселератора Міноборони, серйозно допомагали нам. Консультували, приміром, як заповнювати всі необхідні документи. Тож загалом у нас вся процедура з отримання допуску до експлуатації зайняла один місяць… Одна річ, коли ти шукаєш волонтерські кошти, знаходиш меценатів для фінансування на закупівлю дронів. І зовсім інша річ, коли держава закуповує в тебе дрони у великій кількості, і це правильно, — впевнений керівник компанії, що виробляє «Великий Бендерик».
Довідково. Акселератор Міноборони — постійно діючий орган, покликаний прискорювати процеси всередині Міноборони задля лідерства у міл-тек Сил оборони України. Перші результати:
— процес опрацювання заявок від розробників ОВТ до їх кодифікації й допуску до експлуатації — для «зрілих» рішень скорочено до 45 днів;
— процес взаємодії сектору озброєння та військової техніки у комунікації з Міноборони — запровадив «єдине вікно» для запитів від підприємств оборонно-промислового комплексу, розробників-інвесторів озброєння та військової техніки.
Фото надав виробник
