Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
З початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну громадські організації стали відігравати особливо важливу роль у житті суспільства та держави, адже, окрім прямої допомоги Силам оборони України, вони формують надійний тил. Коли йдеться про громадські організації — варто згадати про «Український Альянс», з початком війни вона створила волонтерський штаб та активно залучає міжнародну спільноту до допомоги українцям та до відбудови пошкоджених об’єктів.
Під час одного із заходів, присвячених міжнародній підтримці України, кореспондент АрміяInform познайомилася з очільником Громадської організації «Український Альянс», істориком, міжнародником та військовослужбовцем Володимиром Юрченком, який розповів про формування молодіжного крила організації, волонтерство, міжнародну співпрацю, зокрема, з американськими радами, центральними органами влади та міністерствами.
Залучення міжнародних партнерів до співпраці — наш ключовий напрямок
— Володимире, розкажіть про громадську організацію, яку ви представляєте. Які у вас ключові напрямки роботи?
— ГО «Український Альянс» була заснована у 2017 році, але фактично ми почали свою роботу набагато раніше. Якщо говорити про напрямки, на яких фокусується організація, то їх багато. Зараз ми їх систематизували, розставили акценти, адже, на мою думку, з початком широкомасштабного вторгнення діяльність багатьох зазнала змін. До вторгнення ми фокусувалися переважно на науково-освітніх, спортивних та культурних молодіжних проєктах. Працювали з різними університетами та науковими установами. Навіть брали участь у всесвітній виставці інновацій і технологій у Тайвані, звідки вперше за роки незалежності привезли нагороди у напрямах відновлювальної енергії, медицини та екології. Також «Український Альянс» працював із різними установами, фондами та організаціями — як всеукраїнського масштабу, так і міжнародного. Зокрема, з німецьким фондом імені Фрідріха Наумана, американськими радами, громадською організацією «Українська академія наук».
Співпрацювали із центральними органами влади та міністерствами, зокрема молоді і спорту та закордонних справ, а також із місцевою владою.
Наразі міжнародна співпраця та залучення міжнародних партнерів до підтримки України у боротьбі проти російського агресора лишається одним із наших ключових напрямків. До того ж я за фахом — міжнародник, і мені важливо залучати міжнародних партнерів для відбудови нашої країни, допомоги, консолідації та підтримки у інформаційному полі.
Також, у нас діє Волонтерський штаб. Тобто, ми займаємося гуманітарною допомогою. Крім цього, у нас є благочинність та соціальний напрямок, де ми допомагаємо ВПО та всім людям, які першочергово потребують допомоги.
З Польщею працюємо на рівні Віцеспікера польського сейму
— Ви сказали, що ваша ГО співпрацює з міжнародними партнерами. Розкажіть, будь ласка, які вже існують спільні проєкти?
— За роки нашої роботи ми налагодили співпрацю з багатьма міжнародними організаціями, з якими продовжуємо співпрацювати. Але наразі кого хотів би особливо виділити — це наші польські друзі. Ми працюємо на рівні Віцеспікера польського сейму. Поляки допомагали нам і до початку широкомасштабного вторгнення, але наразі, розуміючи першочергові потреби України, згуртувалися і надзвичайно допомагають в гуманітарній сфері. Вони, як ніхто, розуміють, що на сьогодні ми є певним форпостом, який захищає весь цивілізований світ і демократичні принципи та цивілізаційні підходи. Отже, якщо нас не підтримати — все може зруйнуватися.
Тому, вони одні з перших, хто простягнув нам руку допомоги. Польща стала тимчасовою домівкою для тисяч наших громадян і продовжує підтримувати нас.
Нині ми вже маємо погоджений спільний з поляками проєкт щодо відбудови Бородянської школи, яка була зруйнована з початком широкомасштабної війни.
Також ми плануємо спільний україно-польський культурний масштабний захід. Зараз щодо нього ведемо перемовини.
Взагалі, коли до нас на запрошення приїздить якась іноземна делегація, ми намагаємось показати справжні злочини рф — всі ті жахи, які залишила після себе їхня армія. Ми розуміємо, що повернувшись додому людина поділиться враженнями, тим, що побачила на власні очі. І це знову ж про підтримку, про свідків злочинів рф, за які вона має відповісти перед цивілізованим світом.
Адже, чим більше людей у світі дізнаються про те, що відбувається в Україні, про те, як ми воюємо, і з чим зіштовхуємося щоденно — мені здається допомоги буде більше і більше.
— Чи змінилася інтенсивність вашої співпраці з міжнародними партнерами після початку широкомасштабного вторгнення рф ?
— До широкомасштабної війни ми виступали організаторами Національного молодіжного форуму «ДЕМОКРАТІЯ І Я!» спільно з Міністерством молоді та спорту, Американськими Радами з міжнародної освіти та Національним Еразмус+ . Цей захід проводиться у всіх країнах Європи, проте в Україні він відбувся вперше за нашого сприяння. Форум націлений на пропагування молодіжної діяльності шляхом проведення заходів у всіх країнах, що беруть участь у програмі Erasmus+, об’єднання молодих людей, учасників проєкту, молодіжних організацій та політиків, підкреслення солідарності, соціальної прихильності, інтеграції, демократії та активного громадянства молодих людей в Європі, можливість форми майбутньої політики ЄС.
Треба розуміти, що зараз фокус уваги партнерів змістився на допомогу армії та постраждалим внаслідок військових дій. Завдяки цьому нам вдалося знайти гранти, які й досі допомагають забезпечувати наш волонтерський штаб гуманітарною допомогою. Окремо маємо гранти від українських і міжнародних організацій, що дозволяють втілювати програми та заходи, пов’язані з інформаційною безпекою, профорієнтацією для молоді тощо.
Наразі комунікація з нашими донорами налагоджена. Ба більше, у більшості питань усі йдуть нам назустріч. Дійсно, міжнародна спільнота дуже охоче відгукнулася, усвідомлюючи ті потреби й виклики, що постали перед Україною.
Наш проєкт передбачає стажування в Європейському парламенті
— Ви неодноразово згадували про молодь та називаєте себе молодіжною організацією. Яка загалом роль молоді у вашій організації?
— До початку широкомасштабної війни наша увага була сфокусована на патріотичній молоді, яка хоче розвиватися, і є лідером за різними напрямками роботи. Фактично вони до нас доєднувалися, обирали напрямок, який їх цікавить, і люди з досвідом їх навчали, та залучали до реалізації проєктів та заходів.
До прикладу, у нас є базис навчань, який дозволяє зрозуміти, як працює державний сектор, як працює громадський сектор, і як можна спільно рухатися для здобуття результату.
Якщо заведено вважати, що ЗМІ — це четверта гілка влада, то особисто я вважаю п’ятою гілкою влади — саме громадський сектор, який може стати тим чинником для побудови нового якісного суспільства.
— Можливо, ви маєте якісь програми для молоді чи освітні курси?
— Одна з наших основних програм, яка діє на цей час — це «Лідери нового покоління», яка спрямована на активізацію молоді з метою здійснення захисту своїх прав і свобод та всебічного розвитку.
Тобто, ми намагаємося дати всі необхідні ключі для розуміння молоддю роботи, процесів стажування та вчимо взаємодії між громадським та державним сектором. Молодь має розуміти, як працює державний апарат.
До нас часто звертається молодь, яка хоче щось змінити, але не знає з чого почати. Ми намагаємося закласти той фундамент розуміння, заслухати ініціативу, розібрати все до дрібниць, запланувати, дати необхідний ресурс та підтримку.
Що цікаво — цей проєкт передбачає стажування в Європейському парламенті. Тобто, ми будемо запрошувати всіх охочих та проводити відбір. Кандидат може бути з-поміж чинних студентів або людина, яка дотична до діяльності в громадській або державній сфері, яка має досвід в реалізації проєктів. Також, людина повинна володіти іноземною мовою, адже навчання все буде проводитися іноземною мовою. Ну і звісно — висока вмотивованість.
Якщо раніше ми переважно навчали студентів, адже ми співпрацюємо з багатьма університетами України, то зараз це і ВПО, і ветерани. Подекуди до нас доєднуються навіть школярі старших класів.
— Дякую за розмову!
