Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Керівник Моніторингової групи із санкцій та свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко в коментарі кореспонденту АрміяInform розповів, що перший вихід з Одеського порту іноземного судна, котре перебувало там у рашистській блокаді з кінця лютого минулого року, — це яскравий приклад реалізації Україною стратегії та тактики щодо створення «зернового коридору» без росії.
Йдеться про контейнеровоз Joseph Schulte, котрий сьогодні вранці першим вийшов з порту Одеси до турецького порту Амбарлі.
На запитання, чи можливі «військові рішення» щодо убезпечення руху по цих коридорах, експерт зазначив, що додатковим серйозним чинником цієї безпеки є позиція країн Чорноморського регіону — членів НАТО: Румунії, Болгарії та Туреччини.
За його словами, про такі рішення вже кілька місяців говорять не лише українські морські експерти, а й авторитетні експерти зі Сполучених Штатів, зокрема відомі адмірали Джеймс Ставрідіс і Джеймс Фогго.
— Як відомо, з початком великої війни акваторія українського сектора Чорного моря була замінована нашими військовими, аби прикрити підходи до портів, запобігти у такий спосіб можливості висадки морського десанту на узбережжя Одеської області. І чорноморський флот російської федерації теж ставив мінні загородження. За ці майже півтора року сталися десятки випадків, коли морські міни, що були зірвані з якорів штормами та вітрами, відносило до узбереж Болгарії, Румунії і навіть Туреччини. Тому абсолютно логічною була пропозиція створити в Чорному морі постійну чи тимчасову групу мінно-тральних кораблів, — вважає Андрій Клименко.
Необхідність її створення він доводить статистикою: у Чорному морі величезний цивільний трафік судноплавства — це сотні й сотні суден щодня.
— Для кожного з них існує небезпека. Її треба нейтралізувати. І друга складова такого рішення, котре ми пропонували, стосувалося створення військово-морської групи патрульних кораблів, які б безпосередньо ескортували цивільні судна в Чорному морі, зменшуючи у такий спосіб небезпеку того, що ці судна будуть зупинені російськими військовими кораблями, — зазначає Андрій Клименко. — Актуальність такої пропозиції зумовлена ще й перебуванням у західній частині Чорного моря двох родовищ природного газу — величезного турецького глибоководного родовища Сакар’я та трохи меншого румунського біля її узбережжя. Їх теж треба захищати.
Перешкодою щодо ухвалення рішення про створення цих корабельних груп, на думку експерта, може стати брак рішучості в діях наших сусідів — країн НАТО. Політику невтручання та умиротворення росії він вважає хибною, адже вона не стримує, а навпаки — провокує тоталітарну путінську державу на нові нахабні агресивні дії.
