«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Сьогоднішні зразки класичних мінометів є прямими спадкоємцями мортир, які широко використовувалися для ведення вогню й були відомі ще з початку XIV століття. Масовий розвиток ця зброя набула в першій половині XX століття. Але версії про те, хто конкретно є тим першим винахідником мінометів, різняться. Достеменно відомо лише, що дебютом цього виду озброєнь вважають бойові дії протягом російсько-японської війни 1904-1905 років.
Франція теж сказала своє вагоме слово в розробленні мінометних озброєнь. Французький гладкоствольний міномет Brandt Mle 1927/1931 калібру 81 мм вплинув на конструкторів мінометів у всьому світі. Вся лінійка довоєнних (Друга світова війна. — Авт.) французьких мінометів до калібру 120 мм включно була гладкоствольною. До розроблення всіх мінометів доклав свою руку конструктор Едгар Вільям Брандт та його компанія.
Тим дивніше, що після завершення Другої світової війни ця компанія вирішила звернутися до розробки 120-мм мінометів із нарізним стволом. MO-120-RT-61 став другим подібним знаряддям і досі перебуває на озброєнні багатьох західних країн. При цьому, як вже повідомляла АрміяInform, оцінити цей вид зброї змогли й українські воїни. Зокрема мінометники Холодноярівської бригади чотири місяці тримали оборону Бахмута й Соледара. Саме в цей період вони отримали на озброєння міномети MO-120-RT61 французького виробництва. Про цей до певної міри унікальний винахід періоду «холодної війни» від французьких зброярів — наш сьогоднішній огляд.
З 1973 року на озброєння армії Французької Республіки почали надходити нові міномети, створені фахівцями компанії Thomson-Brandt Armements, вироблені на базі попередньої моделі від цього підприємства MO-120-60. Їм було присвоєно позначення MO-120-RT-61 (фр. Mortier 120 mm Rayé Tracté Modèle 61″ — «120 мм нарізний буксований міномет моделі 61». — Авт). Якщо ж вдаватися в деталі маркування виробу, то RT у назві важкого міномета розшифровувалося як Rayé, tracté, що у перекладі з французької означає «нарізний, буксирований». «61», відповідно, — це рік розроблення.
читайте також:
У системі міномета, який його творці виробили за новим типом, вдалося з’єднати кілька оригінальних рішень: нарізний ствол, готові виступи на провідному пояску снаряда (міни) та пороховий заряд в особливому зарядному пристрої, що вилітає зі ствола разом зі снарядом. На озброєння французької армії міномет надійшов у 1973 році під позначенням F.1.
Сама зброя заряджається як зазвичай — з дульної частини ствола. Вона упорядкована за жорсткою схемою «реального трикутника» і складається зі ствола з казенником, лафета з колісним ходом та опорної плити. Ствол має довжину 15 калібрів (більше не допускала дульнозарядна схема). У каналі ствола виконано 40 нарізів, а для кращого охолодження на зовнішній поверхні — вигравіювані ребра. Стріляючий механізм дозволяє робити постріл наколом (при жорсткому положенні бойка) або спуском (зі зведенням та спуском бойка).
Лафет зібрано на поперечній трубчастій балці, він забезпечений гвинтовими підйомним і поворотним механізмами, механізмом горизонтування, кронштейном для прицілу, двоколісним бойовим ходом, що не відділяється, з торсійним підресорюванням. Прикріплені до виробу колеса укомплектовані автомобільними шинами. Ствол кріпиться до лафета за допомогою спеціальної обойми з амортизатором. Оптичний мінометний приціл має відповідні рівні. Опорна плита — велика, трикутна, з розвиненими сошниками, дозволяє облаштовуватись на позиції та вести вогонь з будь-якого ґрунту. У її центральній частині розміщено вузол, що обертається, з опорною чашею для п’яти казенника. Міномет буксирується 0,25-тонним автомобілем або колісною бронемашиною. Для буксирування на дульну частину ствола надівається шкворнева лапа.
Для ведення вогню з міномета MO-120-RT-61 використовується ціла лінійка мін, які, на думку військових аналітиків, являють собою майже в чистому вигляді класичні гарматні снаряди: через наявність нарізки у стволі оперення на боєприпасах просто не застосовується. Як порівняти з краплеподібними мінами стандартних зразків цієї зброї, заряди для MO-120-RT-61 комплектуються великим наповненням вибухової речовини та відрізняються більшою купчастістю враження площ на полі бою.
Так, серед боєприпасів для цього міномета є осколково-фугасні міни PR-14 і PR-AB: їхня вага становить 15,7 кг, а дальність пострілу — 8135 м. Осколково-фугасні заряди PRPA оснащені додатковим реактивним двигуном і мають масу 15,7 кг із дальністю польоту 13 км. Касетні міни з маркуванням PR CARGO важать 15,6 кг і здатні вражати цілі на відстані 8135 м. Освітлювальні заряди PRECLAIR мають вагу 15,3 кг і можуть відстрілюватися на 7,9 км. Водночас конструкція цього міномета дозволяє вести вогонь і опереними 120-мм мінами стандарту НАТО, які застосовує міномет Soltam.
Фанцузькі зброярі, які широко експериментували з «нарізними» снарядами ще на початку XX століття, цілком використали їх переваги в цій системі: велике подовження корпусу, можливість виконати стінки однакової товщини по довжині, дозволили отримати більш рівномірне осколкове поле. При одночасному збільшенні кількості вибухової речовини зросли як швидкість розльоту осколків, так і фугасна дія міни. Постріл збирається безпосередньо на позиції. Згаданий вище пір’яний стабілізатор замінений відокремленим зарядним пристроєм з вогнепердатковими отворами й капсулем-запальником. На цю трубку надягають порохові заряди в кільцевих картузах (всього до 7 одиниць). Конструкторами була розроблена також «протибронева» активно-реактивна міна з готовими важкими осколками, здатними пробити 12-мм броню на дальності 1,5 м від точки вибуху, що дозволяє боротися з легкоброньованими машинами.
Довжина ствола міномета — 2,8 метра. Вага міномета, залежно від опорної плити, становить від 500 до 600 кг (є полегшена гірська версія). Швидкострільність досягає 6-10 пострілів за хвилину. При цьому фахівці наголошують, що скорострільність залежить від багатьох факторів, включаючи досвід розрахунку, а також обрані цілі та те, як вони потребують зміни кута ствола. Однак у специфікаціях зазначено, що МО-120-РТ61 може вести вогонь навіть до 18 пострілів за хвилину. При цьому слід окремо відзначити, що ствол МО-120-РТ61 встановлений на плиті, що обертається, що дозволяє вести круговий загороджувальний вогонь без серйозних перестановок. Розрахунок міномета складається з 6 осіб — 4 стрільців та 2 механіків.
На озброєнні армії Франції ця зброя зазвичай буксується VTM 120, колісною бронемашиною, похідною від бронетранспортера серії VAB 4. Буксирування здійснюється тягово-зчіпним пристроєм, що нагвинчується на дульний зріз зброї. VTM 120 також перевозить до 70 снарядів для міномета та забезпечує базовий балістичний захист екіпажу (розрахунку) від вогню стрілецької зброї та осколків. RT-61 також може буксируватись AMX-10 TM (Tracteur de Mortier), який є версією гусеничного БТР AMX-10P. Міномети, якими спочатку оснащувалися піхотні полки, тепер усі передані до артилерійських полків, де вони доповнюють 155-мм артилерію, що буксирується.
— Попри те, що абсолютна більшість мінометів має гладкий ствол, MO-120-RT-61 виконаний саме з нарізним стволом, що робить його доволі цікавою варіацією цього популярного виду озброєння. Вибір нарізного ствола пояснювався двома речами: по-перше, нарізи — це традиційний засіб для підвищення купчастості вогню. І в цьому французи не були піонерами, бо на зорі появи цієї зброї ще в Першу світову німці застосували саме нарізні міномети 7.58 cm Minenwerfer. Ба більше, після Другої світової війни у США був прийнятий нарізний міномет M30 калібром 4,2 дюйма (106,7 мм), — розповів кореспонденту АрміяInform військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
— Водночас MO-120-RT61 дійсно вийшов доволі вдалим мінометом, який потрапив на озброєння трьох десятків країн. Тобто, враховуючи кількість операторів, конструктивно цей зразок цілком можливо вважати вдалим. Для того, щоб реалізувати всю перевагу нарізного ствола для міномета був створений спеціальний боєприпас, який має відповідні виступи на корпусі. До міни також під’єднується спеціальний хвостовик, на якому вже розміщуються вишибні заряди. Проте є у цієї зброї і певні «але»: довжина ствола міномета становить 15 калібрів, тому заряджаючому краще мати високий зріст, або брати з собою снарядний ящик (аби підставити під ноги. — Авт.), — заявив у коментарі Сергій Згурець. — Попри нарізи, міномет зберігає можливість використання штатних 120-мм мін, які призначені для гладкоствольних мінометів, що вкрай важливо з огляду на забезпечення цього виду озброєння боєприпасами. Також не можу не згадати про те, що у 70-х роках у СРСР створили нарізний міномет «Нона» і у його основі якраз і є технічне рішення від RT-61, і розробники цього навіть не приховували.
читайте також:
Цей міномет справді був визнаний вдалим у багатьох провідних арміях планети. Ліцензії на його виробництво з подальшим озброєнням своїх армійських підрозділів придбали оборонні підприємства з Італії, Німеччині, Бельгії, Нідерландів, Японії, Бразилії, Туреччині та США. Сухопутні сили самооборони Японії також мають і самохідну версію RT-61 із 50 снарядами Type 96.
Відео: MilitaryNotes.
