У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
Про це йшлося сьогодні в Military Media Center, де відбувся круглий стіл на тему: «Точка сили. Програми з соціальної підтримки військових та перший досвід роботи помічників ветерана у громадах». Представники органів влади та громадських організацій, що опікуються військовослужбовцями та їхніми родинами, обговорили напрацювання зі створення системи соціальної підтримки військових та ветеранів.
Начальник Управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗС України полковник Ярослав Калініченко анонсував впровадження патронатної служби у військових частинах та соціального супроводу в ТЦК та СП. За його словами, при кожному батальйоні планується запровадити роботу п’яти соціальних працівників, які представлятимуть інтереси військовослужбовців для забезпечення їхніх соціальних потреб і вирішення нагальних питань.
— У Збройних Силах створено систему соціального супроводу, який передбачає повний супровід військовослужбовця з моменту призову до звільнення і переходу в статус ветерана військової служби, ветерана війни. Це діяльність офіцерів соціальної роботи у військових частинах, ми вводимо посади соціальних працівників у військових частинах, які здійснюють оцінку соціальних потреб військових, надання цих послуг і спрямування військових до відповідних державних органів для вирішення соціальних питань, — розповів він.
Про досвід реалізації міжвідомчих пілотних проєктів, зокрема патронатної служби, розповіла радниця Міністра соціальної політики України Наталія Кавецька.
— Фокусом уваги соціальних служб визнана сім’я як головна соціальна ланка, яка взаємодіє з військовослужбовцем, і згодом — з ветераном. В рамках патронатної служби соціальні працівники мають взяти на себе вирішення цивільних питань, з якими стикається військовослужбовець. Ми вбачаємо доцільним залучення недержавних надавачів соціальних послуг і роздержавлення цієї галузі для виникнення здорової конкуренції, в якій і народжується якість надання послуг. Над цим відбувається робота щодо запуску пілотного проєкту патронатної служби, — зазначила вона.
Важливим прикладом міжвідомчої співпраці з Міністерством оборони Наталія Кавецька назвала програму соціального відновлення, на яку є великий запит у суспільстві.
— У межах цієї програми чинні військовослужбовці та їхні сім’ї в супроводі військових психологів, соціальних працівників проводять тиждень разом. Це якісний і модерований відпочинок, під час якого можна виявити потенційні точки болю, щоб спрогнозувати проблемні ситуації в контексті соціальних зв’язків військового, налагодити комунікацію із сім’єю. Маємо вже позитивні відгуки із цим пілотним проектом, і за два тижні відбудеться наступний заїзд, — розповіла вона.
Крім того, у закладах охорони здоров’я також проводять пілотний проєкт спільно з Міністерством охорони здоров’я та Міноборони на базі 16 закладів, де вже працюють соціальні працівники як члени мультидисциплінарної команди.
— Коли військовослужбовець зазнав травми, мають максимально швидко включитися соціальні працівники, щоб зорієнтувати в питаннях протезування, ортезування, забезпечення кріслом колісним, повернення в громаду тощо. Якщо вчасно не почати ці процеси, то наслідки можуть бути непоправними, — наголосила вона.
Однією з новацій соціальної сфери стають Центри ветеранських кейс-менеджерів. Хто буде цей менеджер, який буде організовувати надання всіх послуг для ветерана та його родини, і як це працює в громадах, розповіла керівниця проєктів ГО «Простір можливостей» Оксана Коляда.
— Це питання не лише соціальних послуг, а й економічної реінтеграції, працевлаштування. Спільно з Мінсоцполітики відпрацьовано проєкт підготовки ветеранських кейс-менеджерів. Це фахівці по роботі з ветеранами та членами їхніх родин з використанням інструменту кейс-менеджменту. Це ключовий інструмент — тобто ведення випадку. Фахівець має отримувати інформацію від кейс-менеджменту з ТЦК, реабілітаційного центру, військової частини і вести далі випадок (кейс) ветерана і його родини, — пояснила вона.
За її словами, саме такий фахівець організовує весь спектр цих послуг, тому він повинен володіти адвокаційними, комунікаційними навичками, співпрацювати з органами місцевого самоврядування, вивчаючи проблеми ветеранів, ініціювати зміни до ветеранських програм.
Про проблеми та виклики, що постали у сфері соціального захисту в регіонах, розповіли представники державного та громадського сектору Бучанської, Білоцерківської та Хмельницької громад. Учасники круглого столу дійшли згоди в тому, що лише спільними зусиллями всіх дотичних відомств та громадських організацій можна забезпечити належний соціальних захист захисникам і захисницям та організувати їхню реінтеграцію в громади після служби.
Фото Дмитра Юрченка
