«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
На Київщині 3 серпня провели в останню путь захисницю України, волонтерку та спортсменку Елеонору Дідковську (Мальцеву), життя якої обірвалося під завалами, внаслідок ворожого бомбардування. На момент смерті жінці було 34 роки.
Попрощатися з Елеонорою прийшли рідні, близькі, знайомі, побратими з усіх її місць служби та жителі громади, в якій вона проживала.
«Вона віддала найцінніше, що в неї було — своє життя. За час служби вона зарекомендувала себе відмінним професіоналом, надійним товаришем, подругою. Пам’ять про неї назавжди залишиться в наших серцях», — сказав генерал-майор Андрій Ігнатьєв.
З початком широкомасштабного вторгнення Еля змінила роботу в штабі на бойовий підрозділ. За словами полковника Сергія Прищепи, в частині не було людини, яка б не знала Елеонору, вона була справжнім «енерджайзером», який заряджав людей навколо. Це була багатогранна та заповнена ентузіазмом дівчина, ніколи не сиділа місці.
До того, як жінка вирішила стати кадровою військовою, вона була професійною спортсменкою: протягом своєї кар’єри Елеонора виступала за десятиразового чемпіона України «Біличанку-НПУ» та збірну України з футзалу. Вона була серед тих спортсменок, які взяли участь у першому матчі жіночої збірної України з футзалу — тоді, у 2007 році, «синьо-жовті» розгромили збірну Узбекистану з рахунком 7:1.
Потім дівчина закінчила Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де здобула освіту військового геодезиста. Навіть у свій останній день народження Елеонора написала у своїх соцмережах, що вісім років із 17-ти свого дитинства та юності віддала професійному спорту, потім ще 17 — Збройним Силам України.
«Еля була моїм другом, я підтримував її, як міг. Коли ми з нею познайомилися, вона засяяла світилом, за яким я пішов. Вона не вчинила жодного негідного вчинку, за час, який я її знав, боролася з бовдурами і вставляла їм мізки. Це людина, навколо якої об’єднувалися люди і йшли за нею. І я бажаю кожному присутньому брати з неї приклад. Це величезна втрата для мене і для всіх присутніх», — не стримуючи емоцій, наголосив побратим Елі Анатолій.
На прощанні був і син Елеонори, якому вчора виповнилося 14. Тимофій з розпачем розповідає, що мама якраз мала приїхати до нього у відпустку, але не встигла…
Елеонора запам’ятається кожному справжнім борцем, адже жінка ніколи не боялася відстоювати свою позицію та боротися за власні ідеали.
«Заради вас, Українців, йдуть у бій найкращі патріоти! Цінуйте це і ставайте варті цього!!! Розвивайте нашу країну, поки ми воюємо!!!» — писала захисниця у своїх соцмережах.
Спочивай з миром, Елеоноро, це невимовна втрата для кожного українця.
Фото Руслана Тарасова
