«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Викладач вищої категорії, кандидат технічних наук, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ. Усе це про старшого солдата Людмилу Черниш із Сумщини.
Перші дні широкомасштабного вторгнення росії
З початком широкомасштабної агресії російської федерації проти України Суми потрапили в оточення ворожих військ, а на околицях міста точились бої.
-
- Кадетський корпус після обстрілу / фото: Дмитро Живицький
— Коли почалось вторгнення, я не змогла залишитись осторонь. У перші дні мені поталанило познайомитися з дівчиною, яка розповіла, що на блокпостах цілодобово перебувають наші хлопці і їх потрібного годувати гарячим, — розповідає Людмила про початок своєї волонтерської діяльності. — Я, не вагаючись, запропонувала свою допомогу. Згодом до нас приєднались інші дівчата.
Людмила Черниш — кандидат технічних наук, голова циклової комісії ресторанного обслуговування та виробництва харчової продукції, викладач вищої категорії ВСП «Сумський фаховий коледж Національного університету харчових технологій».
У 2018 році захистила дисертацію на тему «Використання високобілкової рослинної сировини у технології хлібобулочних виробів спеціального дієтичного споживання» та здобула науковий ступінь кандидата технічних наук. Автор 20 друкованих праць у міжнародних та фахових виданнях, у тому числі чотирьох патентів України на корисну модель.
— Було важко, ми працювали 24/7. Наше підприємство забезпечувало гарячим харчуванням військових із різних куточків міста. Робота кипіла з ранку й до пізньої ночі, інколи доводилося повертатися додому в супроводі військових. Проте на той момент у нас не було часу думати про інше, окрім нашої роботи.
Служба в Силах територіальної оборони
— Одного дня мені стало зрозуміло, що тут я потрібніша (разом з військовими. — Авт.). З цього моменту почала готувати документи для вступу до лав ЗС України.
Так відбулось перетворення викладача Сумського фахового коледжу Національного університету харчових технологій у кухаря одного з підрозділів територіальної оборони Сумщини.
— І так доля привела мене у військо, — згадує старший солдат Людмила Черниш.
Вона каже, що після цивільного життя важко опановувати ази служби у війську та поєднувати її із сім’єю.
Після перемоги
— Важко зараз сказати, що я буду робити після перемоги. Для мене однаково рідні як військовий, так і мій цивільний колективи. За час служби в лавах ЗС України в мене з’явилось багато нових друзів, але і про своїх довоєнних я також не забуваю, — говорить Людмила про свої плани. — Одне я знаю на 100 відсотків, темою моє докторської дисертації буде — «Збалансоване харчування довготривалого зберігання для військовослужбовців Сил оборони України».
Фото автора та з особистого фотоархіву Людмили Черниш
