Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Про це свідчать результати дослідження, проведеного аналітиками Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Нині у країні відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів, адже значна частина працездатного населення — на фронті. 79 % мобілізованих військовослужбовців були працевлаштовані на момент мобілізації. Натомість майже 42 % мобілізованих заявили, що за ними зберігається місце роботи. Однак у більшості роботодавців нині немає адаптаційних програм для ветеранів.
Роботодавці з досвідом працевлаштування ветеранів рекомендують:
· працювати над адаптацією не лише ветерана, а й усього колективу;
· не ідеалізувати ветеранів;
· не нав’язувати пільгових умов роботи та особливої уваги, що негативно впливає на розвиток та мотивацію ветеранів;
· сприймати ветеранів як повноцінних та повноправних членів суспільства, незалежно від фізичних та психологічних наслідків участі в бойових діях.
Водночас через війну економічна ситуація досить складна, значний рівень безробіття, існує великий тіньовий ринок праці та приховані трудові відносини. Тому не йдеться про преференції для бізнесу у зв’язку з працевлаштуванням ветеранів. На цьому наголосила під час презентації дослідження перший заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів Руслана Величко-Трифонюк.
— Будь-який бізнес і роботодавець орієнтовані на прибуток і результат, інакше вони не зможуть утримувати своїх працівників. Тому всі роботодавці говорять про необхідність їх стимулювання до працевлаштування ветеранів через надання податкових пільг. Однак нашому бізнесу слід розуміти, що податкові пільги можливі тоді, коли не буде тіньового ринку праці, прихованих трудових відносин, адже бюджет треба з чогось наповнювати. Якщо бізнес чекає на податкову реформу, то це станеться тоді, коли держава буде спроможна це зробити, — зазначила вона.
Стосовно працевлаштування ветеранів Руслана Величко-Трифонюк зауважила, що станом на 1 січня 2023 року в Державному центрі зайнятості було зареєстровано 186,5 тисяч осіб. Серед них кількість учасників бойових дій (на 1 березня 2022 року й до 30 березня 2023 року) становила 8911 осіб.
— Коли ми говоримо про певні преференції, слід враховувати й ефективне виконання бюджетних програм і бюджетних коштів. Офіційно безробітних з-поміж учасників бойових дій — 8911 осіб. Де інші? На місці центру зайнятості я б зробила дослідження, чому до них не звертаються. Можливо, варто підвищити сервісну функцію чи якусь іншу. Цифри свідчать, що проблема існує, — підкреслила представниця Українського ветеранського фонду.
За даними дослідження, проведеного в межах Програми реінтеграції ветеранів IREX, 32 % ветеранів, які шукали роботу після військової служби, відчували небажання роботодавців наймати їх через їхній статус. Дослідження «Життя після конфлікту», проведене у 2019 році, демонструє, що 24 % екскомбатантів відчували дискримінацію через статус ветерана під час пошуку роботи, а 80 % ветеранів не вказують свій військовий досвід у резюме (дані «Центру зайнятості вільних людей»).
Тож об’єктиві проблеми з працевлаштуванням ветеранів існують. Водночас чимало з них готові не шукати роботи, а самим відкрити власну справу та працевлаштувати інших.
Руслана Величко-Трифонюк назвала найпопулярніші три напрямки, за якими подаються екскомбатанти на участь у програмах ветеранського бізнесу: агропромисловий комплекс, сфера харчування та оборонно-промисловий комплекс.
— Великою перевагою ветеранського бізнесу є його здатність прилаштовуватися під зміни, на відміну від інших. Вони спроможні релокуватися по кілька разів, набирати працівників і розширюватися попри все, навіть під час війни, — зазначила вона.
