Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Вчорашній російський удар по Дніпру, окрім своєї цинічності, вразив ще і надзвичайною «медійною активністю» мешканців міста. Чи не в режимі прямого включення в мережі «Інтернет» почали з’являтись відео та фото з міста події, а також коментарі громадян. І за лічені хвилини всі ці матеріали вже були показані в ефірах пропагандистських каналів ворога. Смакуючи кожну деталь, росіяни використали відзняті дніпрянами ролики та знімки. Само собою в них не було співчуття до людей, які втратили помешкання чи зазнали поранень. Навпаки. Вони з радістю показували ці кадри з наголосом про «непереможність російської зброї» та як документальне підтвердження вбивства великої кількості українських воїнів й іноземних військових.
З 2014 року ми закликаємо не знімати та не оприлюднювати фото та відео наслідків ворожих обстрілів. Адже така «хвилинка хайпу» лише допомагає ворогу. І це не тільки координація точки удару, але й допомога у визначення часу реагування на подію з боку комунальних та служб з надзвичайних ситуацій. Крім цього, такі кадри відіграють важливу роль у створенні брехливих та цинічних медіапродуктів російськими пропагандистами, які розпалюють українофобію та вселяють в росіян хибне переконання у власну непереможність.
На скріншотах ви можете побачити, як було викривлено і подано російськими телеграм-каналами інформацію, яку дніпряни власноруч надали ворогу.
Та скільки ж іще потрібно закликів бути пильними і уважними, не знімати та не поширювати наслідки російських обстрілів? Як пояснити деяким нашим громадянам, що не можна виставляти в мережу «Інтернет» пересування колон Збройних Сил України? Коли, нарешті, вже всі зрозуміють, що війна точиться не лише на лінії зіткнення, а ворог уважно пильнує всі сфери життя України та українців? Запитання, які наразі залишаються без відповіді…
