Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Естонія є одним із важливих союзників України. Естонці чудово пам’ятають часи радянської окупації, тому не мають ілюзій щодо москви. В умовах російсько-української війни військова підтримка Естонії сприяє посиленню обороноздатності України у протидії російській агресії.
Більше про оборонну співпрацю України та Естонії в ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform розповів міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
— Як ви бачите посилення військової підтримки України після широкомасштабного вторгнення росії?
— Ми всі розуміємо, що маємо й надалі допомагати Україні, чим можемо. Час безперечно має значення. У нас немає інших варіантів, адже ми хочемо, щоби Україна виграла цю війну, то маємо допомагати їй у цьому.
Ось чому я вважаю, що Естонія упродовж останніх 500 днів показала, що ми також робимо те, про що говоримо.
Ця допомога, яку ми направили до України, становить більше ніж 1% нашого ВВП та є показником № 1 у світі в цьому вимірі. Ось чому я вважаю, що всі інші країни також можуть зробити більше.
Триває контрнаступ Збройних Сил України. Дуже важливо продовжувати допомагати Україні.
— Яка роль Великої Британії в координації колективної оборони країн Балтії та Північної Європи (JEF)? Що ви думаєте про перспективи залучення України до багатосторонньої Північно-Балтійської безпекової співпраці?
— У нас дуже хороша співпраця з Великою Британією. Особливо для Естонії це дуже важливо, тому що це країна передової присутності НАТО для Естонії. Тому ми активно співпрацюємо. Наприкінці травня у мене була зустріч з міністром оборони Британії Беном Воллесом. Ми обговорювали подальші кроки.
Очевидно, що ми дуже тісно співпрацюємо — не лише на двосторонній, а й на багатосторонній основі. Ось чому, наприклад, формат Об’єднаних експедиційних сил Великої Британії для нас надзвичайно важливий.
Так, НАТО як Альянс зі своєю структурою є дуже важливим. Але, з другого боку, регіональна співпраця інколи має більшу ефективність і дає нам можливість говорити про локальні питання правдивіше та глибше.
Ось чому ми дуже цінуємо формат JEF. У нас була зустріч 13 червня в Амстердамі. Для регіону Балтійського моря це дуже важливо.
Ми говоримо про інші дуже важливі формати країн Східного флангу НАТО, де одного дня буде й Україна. Ці формати регіональної співпраці принесуть цьому регіону багато переваг.
— Як вплинуло широкомасштабне російське вторгнення в Україну на оборону Естонії?
— Звісно, ніхто не хотів бачити, що у ХХІ столітті в Європі буде така війна, як зараз. Ми маємо головну мету: по-перше, допомогти Україні, по-друге, засвоїти всі уроки, що ми вже зробили.
Ми цінуємо цю співпрацю зі Збройними Силами України та Міністерством оборони України.
Тепер ця співпраця має також формат угоди про співпрацю в оборонній сфері. З іншого боку, ми беремо практичні уроки з українського поля бою. Тому в Естонії переглянули підхід, зокрема щодо закупівлі та часових меж.
Дійсно, ми вже зробили значні нові інвестиції, зокрема в артилерію, берегову оборону та протиповітряну оборону. Це уроки, які ми отримали з українського досвіду, і ми маємо вдосконалюватися. Саме те, що ми зараз робимо — не лише в Естонії, а й у НАТО.
— Естонія відома своїми традиціями добровольчих воєнізованих формувань. Скажіть, будь ласка, як зараз розвивається Союз оборони Естонії?
— Так, це правда, що Союз оборони, створений у 1918 році, є дуже потужною частиною наших Сил оборони. У нашому баченні національної безпеки незмінно пріоритетним є значення територіальної оборони та утримання резервної армії.
Наша оборона базується на резервній армії, це означає, що в нас є строкова служба, після неї ви будете в запасі та братимете участь у різних навчаннях і тренуваннях.
Тепер кожен охочий також має можливість приєднатися до Союзу оборони, який є добровольчою організацією. Цього року ми трохи змінили підхід. До 2023 року в Союзі оборони у нас було приблизно 10 тисяч учасників бойових дій. А з жінками та дітьми — близько 30 тисяч.
Впродовж цього року ми додатково залучимо 10 тисяч військових. Тому ми збільшимо загальну кількість особового складу Союзу оборони до 20 тисяч осіб. Це означає, що ми також повинні їх забезпечити озброєнням, навчати їх і утримувати. Отже, це буде частина нашої 44-тисячної структури армії, яка нещодавно змінилася.
Усі ці уроки ми зараз отримуємо від України, і вони безпосередньо вплинули на наші дії впродовж останнього року.
— Якими ви бачите пріоритетні напрямки майбутнього оборонного співробітництва між Естонією та Україною?
— Деталі нашої угоди про співпрацю в галузі оборони окреслюють як дії, які ми вживатимемо, так і методи, які ми будемо застосовувати для досягнення цілей, зазначених у документі. Зрозуміло, що ми ділимося досвідом, інформацією і, звичайно, будемо робити спільні дії.
У травні в Естонії був з візитом заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Гайдук. Ми обговорили кіберспівпрацю. У кіберсфері ми зробимо більше разом у майбутньому. Передбачається не лише двостороння співпраця, а й підтримка України в міжнародних організаціях, ЄС та НАТО.
— Естонія також відома своїм просуванням і переглядом концепції стійкості, включаючи здатність громадянського населення протистояти гібридній агресії та цивільно-військову співпрацю. Що для вас означає бути стійким?
— Що стосується цивільно-військового співробітництва, то найкращим прикладом того, що ми маємо, є навчання щодо готовності до бою. Так, у травні Сили оборони Естонії провели наймасштабніші навчання «Весняний шторм». Навчання проходили не лише на полігоні, а й у містах, у селах, у лісах, які належать приватним громадянам, підприємцям. Отже, саме так ми бачимо, як нам потрібно тренуватися, щоб боротися на полі бою.
Ось чому стійкість і те, що ми робимо щодо нашої готовності захищатися, є надзвичайно важливим. У нас у міністерстві є спеціальний відділ, який відповідає за обороноздатність. За це також відповідає постійний секретар міністерства Кусті Салм.
Ми докладаємо багато зусиль, щоб естонське суспільство усвідомлювало те, що ми робимо. Естонія — маленька країна, і ми повинні бути готові захистити свою країну, якщо це буде необхідно.
