Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Україна після перемоги стане країною, в якій особливої уваги та турботи потребуватимуть щонайменше 1,5 мільйона наших співгромадян, які здобули досвіду бойових дій. Очевидно, що так само у фокусі спеціальної пріоритетної опіки держави перебуватимуть і члени сімей таких ветеранів та сімей загиблих воїнів, а це додатково – іще кілька мільйонів людей.
Тому на державному рівні, спираючись на вже існуючий у країні попит і відомий закордонний досвід, виникла потреба у започаткуванні й розбудові фактично нового сервісу (професії) з потужним соціальним функціоналом. У територіальних громадах за ініціативи Мінветеранів запроваджується інститут помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя.
Цей проєкт стартував 1 липня 2023-го відповідно до постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження інституту помічника ветерана у системі переходу від військової служби до цивільного життя» в режимі пілоту у Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Він триватиме до кінця року.
Головним завданням представників громад, які виконуватимуть функцію помічника ветерана, стане всебічна допомога і сприяння Захисникам та Захисницям у повноцінній адаптації до мирного життя: від налагодження побуту й порозуміння в родині до працевлаштування, реалізації проєктів власного бізнесу, навчання новим навичкам, реабілітації й лікування, юридичного захисту і глобально – робота в контексті діалогу конкретного ветерана з громадою проживання, трудовим колективом та державою загалом.
Всю комунікацію помічника ветерана і роботу з цільовою аудиторією організовано у форматі послуги з підтримки переходу військовослужбовців до мирного життя за принципом «рівний — рівному». Адже коло помічників формуватимуть з-поміж самих ветеранів, які мають певний досвід поствоєнної інтеграції, або з членів їхніх сімей, котрі вже випробували власні шляхи допомоги в адаптації, соціалізації рідних, які повернулися з війни.
Понад 40 громад стали учасниками «пілоту», в адміністративних центрах яких передбачено створення сервісного офісу у справах ветеранів як юридичної особи публічного права. Такий офіс можна створити і спільно кількома ОТГ відповідно до закону «Про співробітництво територіальних громад». За результатами пілотного проєкту, узагальненого Мінветеранів, відбудеться імплементація фінальної моделі діяльності інституту помічника ветерана у масштабі держави.
Кількість помічників ветеранів під час реалізації пілотного проєкту у визначених областях не може перевищувати 400 осіб. На поточному етапі на їх роботу із держбюджету виділено понад 50 млн гривень. Також ресурсними джерелами тут є і партнери з розвитку, зокрема Програми розвитку ООН за фінансування Швеції.
Один помічник ветерана зможе надавати послуги з підтримки переходу до мирного життя не більше, ніж 100 учасникам проєкту. Максимально в одному сервісному офісі працюватиме 20 помічників ветерана. Наразі зарплата помічника становитиме в середньому 16 тисяч гривень.
Помічник ветерана звітуватиме керівнику сервісного офісу, а він – до ОВА. У свою чергу обласні військові адміністрації інформуватимуть Мініветеранів.
Після успішного етапу конкурсного відбору, що наразі саме триває, кандидати на посади помічників ветерана проходитимуть спеціалізоване навчання. Передбачений тритижневий курс у центрах ветеранського розвитку на базі визначених закладів вищої освіти. Таку підготовку розпочнуть 1 серпня 2023 року. Надалі фахівців працевлаштують у сервісному офісі у справах ветеранів в одній з областей, що беруть участь у проєкті Мінветеранів.
Джерело: Мінветеранів
