«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Війська російської федерації щодня порушують закони та звичаї війни, завдаючи ударів по цивільних об’єктах, що є воєнним злочином.
За допомогою ударів по об’єктах цивільної інфраструктури з різних видів озброєння, зокрема й заборонених міжнародним гуманітарним правом, росіяни намагаються посіяти страх, паніку та позбавити українців впевненості у завтрашньому дні.
Кореспондент АрміяInform побував у місті Білопілля, що розташоване за декілька кілометрів від державного кордону України з російською федерацією та постійно потерпає від обстрілів російських загарбників.
Про те, що пережили білопільці та чим живуть нині, розповіла головна редакторка громадсько-політичної газети «Білопільщина» Наталія Калініченко та керівники тих цивільних об’єктів міста, що постраждали від злочинних дій росіян.
-
- Білопільське відділення Пенсійного фонду
Білопільська ратуша
Знайомство зі стародавнім містом починаємо зі зруйнованої будівлі сервісного центру білопільського відділення Пенсійного фонду, в якому до створення громади у 2021 році була міська рада. Ще донедавна ця будівля у центрі міста була його окрасою.
— На стіні ратуші зберігся мурал, який зображає всі етапи історії нашого міста, першу письмову згадку про яке знаходимо ще у «Повісті минулих літ..». Тоді давньоруська фортеця Вир захищала державу від навали, яка впродовж тисячоліть сунула на нас зі сходу. Цю фортецю зруйнували татари, коли йшли на Київ у 1240 році. Місто Крига, яке залишилось після руйнування фортеці, пережило Руїну і на його місті 350 років тому з метою захисту рубежів Слобідської України виникло місто Білопілля, — розповідає пані Наталія. — Сьогодні орда знову лізе зі сходу на нашу землю, а ми стоїмо в авангарді, як і сотні років тому.
У ніч з 10 на 11 червня 2023 року внаслідок масованого удару по місту будівля, як і багато інших, була знищена. Зупинився міський годинник і більше з вежі не звучить щогодини бій.
-
- Їдальня Білопільської гімназії № 5
Їдальня Білопільської гімназії № 5
Навпроти Ратуші розташована будівля їдальні Білопільської гімназії № 5, яка також постраждала тієї злощасної червневої ночі.
— Чотири роки тому коштами благодійників з Нідерландів був проведений ремонт, придбане сучасне обладнання та меблі. Тут могли одночасно харчуватись до 150 дітей, яких ми навчали та виховували. Проте після удару залишилось лише згарище, — розповідає про руйнування заступник директора з навчально-виховної роботи Оксана Шевцова.
Загалом навчальний заклад уже декілька разів страждав від ворожих обстрілів. Уперше росіяни вдарили по гімназії 10 жовтня минулого року. Тоді пошкоджень зазнали щойно відремонтовані навчальне приміщення початкової школи та господарське приміщення. Наразі вони визнані аварійними.
Обстріл, який відбувся 24 березня 2023 року, став більш руйнівним для Білопілля. Того дня ворог скинув на місто шість керованих авіабомб. Протягом кількох годин були зруйновані відділення Національної поліції, приватні будинки, ретранслятор. Вибуховою хвилею пошкодило понад сто вікон.
Станом на сьогодні в навчальному закладі вщент зруйнована їдальня. Крім того, розбито понад 180 вікон, також є й інші пошкодження.
— В умовах воєнного стану наші учні навчаються дистанційно. Проте одразу після перемоги ми готові зустріти наших дітей. Ми вже дуже скучили і за дітьми, і за роботою, — констатує Оксана Шевцова.
-
- Знищений корпус Білопільської гімназії № 4
Корпус Білопільської гімназії № 4
Того ж 24 березня у Білопіллі ворог зруйнував один із найстаріших освітніх закладів міста, а саме — корпус початкових класів білопільської гімназії № 4.
— Це приміщення було споруджено у 1885 році, — говорить директор Білопільської гімназії № 4 Микола Гончаров. — У будівлю влучила російська авіабомба КАБ-500. Проте навіть вона не змогла зруйнувати приміщення вщент.
Директор зазначає, що в школі жодного підрозділу Сил оборони України не було. Також не було їх і поруч. На той момент в будівлі перебував один охоронець, який, на жаль, загинув. Проте в російських так званих ЗМІ розмістили повідомлення про знищення бази військ НАТО та загибель декількох десятків військових.
— Школа була для нашого мікрорайону своєрідним центром. У її класах навчалось не одне покоління білопільців, — із сумом у голосі говорить пан Микола. — Прийнявши весь удар на себе, школа врятувала не одне людське життя. Якби авіабомба влучила у шкільний двір, то загинуло би багато людей.
За словами директора, зруйноване приміщення не підлягає відновленню і, на жаль, його доведеться знести.
Зазнало чималих руйнувань і приміщення Білопільського вищого професійного училища, де було вибито майже 200 вікон, пошкоджено двері, навчальні приміщення.
У нас багатовіковий досвід протистояння орді
Дорогою до редакції газети «Білопільщина» пані Наталія показала та розповіла мені також про інші зруйновані об’єкти цивільної інфраструктури Білопільщини, список яких, на превеликий жаль, невпинно зростає. Проте згадані нами зруйновані об’єкти є найяскравішим прикладом воєнних злочинів росії.
За декілька днів після нашого візиту до містечка ворожа армія здійснила черговий удар по середмістю Білопілля. І знову по цивільних об’єктах. А сумний список загиблих білопільчан поповнився новими іменами.
— Руйнуючи заклади освіти, лікарні, церкви, ворог хоче вигнати нас з рідних земель. Проте це йому не вдасться, у нас багатовіковий досвід протистояння орді, — підсумовує нашої поїздки по постраждалому, проте нескореному місту Наталія Калініченко.
Фото автора та з фотоархіву газети «Білопільщина»
