Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Українська асоціація футболу людей з інвалідністю ініціювала тренування ветеранів війни, які втратили кінцівку. Заняття проходять двічі на тиждень на штучному полі стадіону імені Віктора Баннікова. На одному з тренувань побував кореспондент АрміяInform.
Насамперед зазначимо, що проєкт не обмежиться суто тренуваннями. Мета організаторів — сформувати повноцінну збірну команду України з футболу серед людей з ампутацією для участі в Чемпіонаті Європи, що відбудеться у вересні в бельгійському Брюгге.
Трохи історії…
Збірна України розпочала свою участь на міжнародній арені у 1999 році в Києві на Чемпіонаті Європи, виборовши бронзові нагороди. Основу команди складали ветерани Афганської війни. До скарбнички збірної того часу додалось також друге місце на Чемпіонаті світу 2003 року в Ташкенті та два третіх місця у 2000 та 2004 роках відповідно.
Участь у грі беруть по сім гравців з кожної команди (шість польових гравців та один воротар). У польових гравців присутня ампутація (або вада) нижньої кінцівки, а у воротарів ампутація (або вада) верхньої кінцівки. Польові гравці грають без протезів, використовуючи ліктьові милиці для руху.
— Відомо, що нині багато українських захисників у боях з окупантами втратили кінцівки і наш проєкт насамперед має на меті реабілітацію таких військовослужбовців, — розповів головний тренер Дмитро Ржондковський. — Важко навіть уявити, скільки серед тих хлопців, хто пройшов ампутацію, спортсменів, які до війни грали у футбол на змаганнях різного рівня. Невже вони ніколи не торкнуться футбольного м’яча?! Тому, оголошуючи набір в групу, ми хочемо таких хлопців підтримати психологічно, щоб вони усвідомили, що життя з втратою кінцівки не закінчується. А спорт дуже мотивує до активних дій. Поки що у нас невеличка група, але це, мабуть, через брак інформації про початок набору на тренування. Фактично команда у нас існує, але багато гравців з початком великої війни виїхали за кордон. Маємо надію, що до міжнародних змагань вони повернуться.
«Оголошуючи набір в групу, ми хочемо таких хлопців підтримати психологічно, щоб вони усвідомили, що життя з втратою кінцівки не закінчується»
За словами Дмитра, процес тренування осіб з ампутацією нічим не відрізняється від занять звичайних футболістів. Така ж розминка, відпрацювання передач, обов’язково «квадратик», вправи з фішками, обіграш, вихід сам на сам, передачі з флангу, удари по воротах тощо. Завершується тренування двосторонньою грою, до якої тренер залучає своїх друзів-футболістів. Асоціація футболу забезпечує інвентарем, м’ячами, ліктьовими милицями.
«Футбол — це як перше кохання, міцно і на все життя»
Ветеран війни Володимир приїжджає на тренування до Києва аж з Глухова, що на Сумщині. Воював у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Важке поранення дістав у липні минулого року під Авдіївкою. З жовтня — на протезі.
— До війни я грав в районній футбольній команді на першість області, — розповів Володимир. — Звичайно втрата кінцівки мене засмутила, але я духом ніколи не падав. А коли дізнався, що в Києві для таких, як я, організовують тренування, не роздумуючи записався і щотижня приїжджаю до столиці. Футбол — це як перше кохання, міцно і на все життя. Звичайно, поки що важкувато буває впоратися з м’ячем, але на те вони й тренування, щоб вчитися грати на милицях, удосконалювати свою гру. Я настирний і вірю, що в мене все вийде.
Микола Олексієнко — старожил команди, тренується й грає з 2015 року. Брав участь у міжнародних зустрічах, один з провідних гравців збірної.
— Грав у складі команди на Чемпіонаті світу у Мексиці і на міжнародному турнірі у Польщі, — розповідає Микола. — Розпочинав в юнацькій команді київського «Арсеналу», тому, діставши травму, футбол не покинув. Набув певного досвіду і сподіваюсь, допоможу команді на майбутньому Чемпіонаті Європи.
Тренування осіб з ампутацією не має вікових обмежень
Керівники проєкту запрошують і молодих гравців, і людей поважного віку. Підтримати хлопців приходять відомі футболісти та ветерани. Ось і цього разу на тренування завітав колишній гравець київського «Динамо» Євген Хачеріді.
Тренування проходять щовівторка і щочетверга. Початок о 20 годині 30 хвилин. Тож запрошуємо на стадіон імені Віктора Баннікова.
— Будемо раді бачити і професійних футболістів, і людей, які просто люблять футбол чи мріяли стати футболістами, — зауважив наприкінці зустрічі Дмитро Ржондковський. — Адже це насамперед — соціальна місія, основною функцією для нас є надання моральної підтримки ветеранам війни. Для них тут найголовніше — бажання. Головне — не пропускати тренування та виконувати вправи, йти до цілей. Нагадаю для всіх охочих, що тренування у нас проходять щовівторка і щочетверга о 20 годині 20 хвилин. Тож запрошуємо на стадіон імені Віктора Баннікова.
Фото автора і з архіву УАФ людей з інвалідністю.
