На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…
Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на форумі з цифровізації Digital Social Forum.
— У питанні повернення депортованих і викрадених росією дітей є два аспекти: те, що залежить від України, і те, що не залежить від неї. Сьогодні від нас залежить верифікація дітей, які зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях України та на території російської федерації, — зазначив він.
За словами Уповноваженого з прав людини, у цьому питанні, по-перше, необхідно напрацювати верифіковані дані про дітей, по-друге, створити базу даних, по-третє, відпрацювати з міжнародними партнерами механізм повернення українських дітей на батьківщину.
— Діти швидко зростають і росія робить усе, щоб заблокувати процес повернення українських дітей. Як через рік чи десять років повернути ту саму українську дитину. Тому нам важливо створити загальну базу даних, можливо, навіть з ДНК, які здають батьки чи родичі. Цілком можливо, завдяки такій базі навіть через роки якась дитина дізнається, що вона з України, — зазначив Дмитро Лубінець.
Наразі мирні ініціативи залишаються неефективними щодо повернення викрадених і вивезених до росії дітей. Однак Україна шукає шляхи вирішення цієї проблеми.
— Ми не зупиняємося, шукаємо українських дітей на тимчасово окупованих територіях і в росії. Як ми це робимо? На 90 % за рахунок цифрових підходів. Опрацьовується шалена кількість інформації, переглядаємо відеосюжети з телеканалів рф, шукаємо обличчя дітей. Потім запускається система розпізнавання облич. Є платформи на кшталт OSINT, які нам допомагають, громадські організації й деякі представники міжнародної спільноти. Найбільш яскравий приклад — Єльський інститут США, який знайшов і оприлюднив інформацію про те, що рф створила так звані освітні центри для перевиховання окремих категорій українських дітей. Це яскравий показник того, як працює цифровізація у сучасному світі — інформація знаходиться цифровими механізмами, — підкреслив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Дмитро Лубінець висловив переконання, що саме цифрові рішення допоможуть поверненню дітей до України, і звернувся до фахівців сфери ІТ усього світу із закликом долучитися до процесу повернення депортованих українських дітей.
— Нам треба створити окрему програму з елементами штучного інтелекту, який буде нам допомагати верифікувати українських дітей, знаходити їх у різний спосіб на території рф та тимчасово окупованих територіях України, опрацьовувати цей шалений масив інформації, підтверджувати, що це українська дитина та сприяти її поверненню, — закликав він.
@armyinformcomua
Нещодавно бійці одного з гвардійських підрозділів завдали вогневого ураження по позиції окупантів, знищивши не лише обладнання та запаси ворога, але й мінімум трьох загарбників.
Російське командування на Лиманському напрямку фактично заборонило евакуацію своїх поранених, змушуючи «легких» продовжувати бій, а тих, хто зазнав важких поранень, зокрема ампутацій, самотужки повзти до так званих місць збору поза зоною ураження українськими дронами. Шанс на виживання після поранення в таких умовах для окупантів є майже нульовим — більшість гине від крововтрати.
Бійці бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» поділилися черговим прикладом середньовічної жорстокості російської армії, в які знущаються навіть над своїми.
Країни Європейського Союзу ухвалили історичне рішення про створення нового оборонного інструменту SAFE (Security Assistance for Europe) з обсягом фінансування у 150 мільярдів євро. Це закладає основу для нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна матиме офіційний статус партнера та зможе брати участь у спільних оборонних проєктах.
Олег на псевдо «Джин» добровільно пішов до війська одразу після повномасштабного вторгнення, маючи за плечима досвід строкової служби та фах оператора ПЗРК «Ігла». Сьогодні, після численних боїв, поранення та освоєння БТР-4Е «Буцефал», він — головний сержант роти та командир бронегрупи, який продовжує бити ворога.
«У полоні я боявся одного — що не встигну сказати мамі, як сильно її люблю... І написав пісню. Написав у темряві, у тиші, де був тільки Бог, я і спогади» — ці слова належать 24-річному Владиславу Каретнику, бійцю НГУ. Він провів три роки в російському полоні після оборони Маріуполя та «Азовсталі», і саме там, без інструментів, студії та навіть аркуша паперу, силою пам’яті та духу створив 16 пісень.
від 21000 до 51000 грн
Степанівка, Сумська область
від 21000 до 51000 грн
Степанівка, Сумська область
На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…