Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Повернення державного синьо-жовтого прапора на Зміїний — славетна, без жодних гіпербол, віха в історії нашої держави і армії.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України, усі наші воїни, горді бути серед тих, хто планував та здійснював складну, багаторівневу, сповнену величезних ризиків спецоперацію.
Деокупація Зміїного зірвала зухвалі плани агресора позбавити Україну статусу морської держави.
Ватажки московської диктатури самовпевнено вважали, ніби їхній чорноморський флот — залізна рука, що вхопила й тримає божу бороду. Українські воїни відсікли цю іржаву конструкцію по лікоть.
Спецпризначенці ГУР МО України та Центру спецоперацій «А» СБУ, авіатори Повітряних Сил та моряки Військово-Морських Сил ЗСУ, вояки Державної прикордонної служби України, військові інженери, оператори «Байрактарів» — усі продемонстрували найвищу міру злагодженості та звитяги.
Вільний Зміїний — запорука спокою в західній частині Чорного моря, гарантія морської логістики, що є елементом економічної стабільності в Україні та продовольчої безпеки у світі.
Вільний Зміїний — символ важкої, але перемоги. Так буде й з усіма іншими тимчасово окупованими українськими землями.
З честю згадуємо наших воїнів, які полягли на Зміїному — поруч з руїнами храму легендарного Ахілла, місці кривавих битв, острові кам’яної сили волі та мужності.
Слава Україні!
Джерело: ГУР МОУ
