Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Міжнародні події минулого тижня в контексті їхнього впливу на Україну принципових змін не зазнали. Можна погодитися, що «шоу» стосовно так званого збройного заколоту з боку ПВК «вагнер» привернуло певну увагу світової спільноти, але воно також має зв’язок з російською агресією проти України. Зарубіжні політики та експерти практично одностайні в оцінках, що ситуація, пов’язана з євгеном пригожиним та ПВК «вагнер» загалом вигідна Україні та її союзникам, оскільки вона показала самим росіянам слабкість та вразливість кремлівського режиму, відволікла його увагу та ресурси від проведення так званої спеціальної військової операції. Водночас справжня мета заколотників поки що залишається невідомою. Раптове припинення «рейду» ПВК «вагнер» на москву (нібито за посередництва лукашенка) призвело до появи припущень щодо планового та керованого характеру цих подій, які відображають процеси внутрішньої боротьби російських «еліт».
Політична підтримка
Загалом події тижня відображають позитивну для України динаміку розвитку ситуації в середовищі проукраїнської коаліції західних держав та їхню готовність в умовах ескалації воєнних дій до тривалої підтримки нашої держави. Так, єврокомісар з питань внутрішньої політики та військової промисловості ЄС Т. Бретон заявив, що з боку цієї організації планується прискорити поставки зброї в Україну для підтримки українського контрнаступу. Він також нагадав про зобов’язання ЄС поставити 1 млн одиниць великокаліберних боєприпасів протягом наступних 12 місяців.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС покриє 45% усіх потреб України у фінансуванні потреб її відновлення до 2027 року. Генеральний секретар НАТО Столтенберг заявив, що на саміті Альянсу у Вільнюсі очікується ухвалення пакета допомоги Україні, який покликаний привести її до стандартів НАТО протягом кількох років. Він також зазначив, що розміщення ядерної зброї в білорусі додатково посилює вимогу України щодо швидкого приєднання до Альянсу.
Комітет Палати представників Конгресу США підтримав двопартійну резолюцію із закликом до адміністрації Дж. Байдена надати Україні далекобійні ракети ATACMS.
У Сенаті Конгресу США зареєстрований законопроєкт, який передбачає, що у разі використання росією ядерної зброї або руйнування АЕС для зупинення контрнаступу ЗСУ з наступним радіоактивним зараженням території європейських країн, НАТО має вважати це нападом на Альянс. Американська компанія Lockheed Martin (виробник винищувачів) висловила готовність тренувати пілотів ЗСУ на літаках F-16, якщо НАТО ухвалить остаточне рішення їх надати.
Прем’єр-міністр Латвії К. Каріньш вважає, що партнери України мають знайти спосіб використати заморожені російські активи на відбудову України. Глава МЗС Великої Британії Дж. Клеверлі заявив, що його країна підтримає вступ України до НАТО за спрощеною процедурою. Франція також демонструє відмову від обережної позиції і можливість підтримати членство України в НАТО, за прикладом Польщі та країн Балтії, для посилення тиску на рф. Загалом західні оборонні компанії зацікавлені у виробництві зброї в Україні, однак це буде можливо лише після закінчення війни. Керівники компаній наразі оцінюють ризики та перспективи майбутнього виробництва.
Оборонне партнерство
Триває активна військова підтримка України у війні проти російської агресії з боку іноземних та міжнародних партнерів. Так, США нададуть ще 6,2 млрд доларів допомоги, оскільки Пентагон перерахував вартість попередніх поставок і з’ясував, що за 2022/2023 фінансові роки Вашингтон переоцінив вартість допомоги через розбіжності в оцінці залишкової вартості наданого озброєння. Пентагон уклав угоду з компанією Raytheon Missiles and Defense на виготовлення ракет середньої дальності AMRAAM вартістю 1,1 млрд доларів (частина з них — для України). Очікується, що виробництво буде завершене до 31 січня 2027 року.
Посли ЄС підтримали збільшення фонду, з якого допомагають Україні зброєю, на додаткових 3,5 млрд євро. Німеччина надає Україні черговий пакет допомоги: 155-мм високоточні керовані боєприпаси; 2 тягачі MAN HX81 та причепи; 2 тисячі 155-мм боєприпасів. Також анонсована поставка партії ракет до ЗРК Patriot та 45 ЗСУ Gepard (до кінця року). Німецький виробник зброї Rheinmetall планує цього літа поставити в Україну ще 20 БМП Marder.
Норвегія у співпраці з Великою Британією передасть нові реактивні системи залпового вогню MLRS та контрбатарейні радарні системи Arthur. Португалія передасть 14 БТР М113 (загалом передано 45 машин) та дев’ять 105-мм гаубиць. У Данії схвалено пакет військової допомоги на 2,95 млрд євро на 2023–2028 роки. Латвія незабаром завершить передачу нам усіх своїх гелікоптерів. Країна також допомагає навчати українських солдатів та постачає БПЛА. Естонія у співпраці з Ісландією відправить військовий госпіталь, а також медичне обладнання, обладнання для розмінування та боротьби з дронами. У межах міжнародної авіаційної коаліції набувають обертів заходи щодо організації підготовки фахівців ЗСУ до опанування винищувачами F-16.
Національна стійкість — у пріоритеті
Зарубіжні партнери продовжували надавати допомогу Україні в економічній та соціальних сферах для підтримки її національної стійкості. Зокрема, у Конференції з відновлення України минулого тижня брали участь понад 1000 урядовців із 61 країни, а також інвестори та компанії приватного бізнесу. Загалом понад 400 компаній з 38 країн світу із сукупним річним доходом понад 1,6 трлн доларів пообіцяли підтримати відновлення та реконструкцію України. Наприклад, Citi, Sanofi та Philips є прикладами компаній, які підписали Український бізнес-компакт, сигналізуючи про свій намір збільшити інвестиції в країну. Прем’єр-міністр Великої Британії Сунак на конференції оголосив про нову систему страхування воєнних ризиків, спрямовану на допомогу підприємствам інвестувати в Україну.
США нададуть додатковий пакет допомоги в розмірі 1,3 млрд доларів (520 млн доларів — на капітальний ремонт енергетичної мережі, 657 млн доларів — на допомогу в модернізації пунктів пропуску на кордоні України, залізничних ліній, портів та іншої критичної інфраструктури). Крім того, буде виділено Чехії 8,2 млн доларів на підтримку українських біженців та організацій, які допомагають їм у цій країні. Німеччина надасть додаткові 381 млн євро на гуманітарну допомогу у 2023 році. Франція виділить додаткові 40 млн євро безповоротної фінансової допомоги для невідкладної відбудови у поточному році, а також готує багаторічний план допомоги для цивільних потреб. Також Париж передав обладнання, необхідне для розслідування воєнних злочинів РФ, і продовжує надавати допомогу в проведенні експертиз. Японія надасть 5 млн доларів допомоги у зв’язку з руйнуванням дамби Каховської ГЕС. Норвегія виділила 23 млн доларів на забезпечення ядерної безпеки в Україні. Світовий банк (далі — СБ) оголосив про виділення додаткових 1,75 млрд доларів. У фінансування входять позика СБ у розмірі 500 млн доларів під гарантію Великої Британії, грант від США у розмірі 1,25 млрд доларів та грант від уряду Фінляндії у розмірі 15 млн доларів. Це додаткове фінансування проєкту PEACE (Підтримка державних видатків для посилення сталого врядування в Україні), яке ґрунтується на попередньому фінансуванні і продовжить надавати підтримку в таких ключових секторах, як охорона здоров’я, освіта, виплата пенсій, програми соціальної допомоги та заробітна плата працівникам, які надають основні державні послуги. Європейський інвестиційний банк виділить 840 млн євро на реалізацію в поточному році пріоритетних проєктів відновлення інфраструктури. Всього ЄС готовий запропонувати пакет фінансової допомоги в розмірі майже 50 млрд євро на 4 роки для фінансування поточних видатків уряду та термінових пріоритетів з відновлення України.
Згідно з результатами опитування, проведеного Німецько-польським інститутом у Дармштадті та Варшавським інститутом громадських справ, більшість німців і поляків продовжують підтримувати заходи, які обидві країни вживають для допомоги Україні.
На тлі наведеного посилювався міжнародний тиск на росію та її ізоляція від цивілізованого світу у відповідь на агресію проти України. Так, посли ЄС погодили 11-й пакет санкцій проти рф, який включає заходи, спрямовані, зокрема, на протидію обходу цих санкцій. У МЗС Великої Британії повідомили, що Лондон не скасує санкцій проти рф, доки москва не виплатить компенсації Україні. Також оголошено про нове законодавство, яке передбачає можливість для підсанкційних росіян жертвувати заморожені кошти на відновлення України. У Чехії ухвалено доповідь МЗС про перегляд відносин з рф. У документі зазначено, що, незалежно від триваючої війни в Україні, москва становитиме загрозу безпеці Чехії та Європи в найближчі десятиліття. Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій визнала рф винною у скоєнні злочину екоциду шляхом підриву Каховської ГЕС. У Фінляндії заявили, що можуть відмовитись від фінансової допомоги країнам, які підтримують росію на тлі її війни проти України. Кіпр підтвердив політику «нульової терпимості» до будь-якого місцевого громадянина або компанії, які допомагають уникнути міжнародних санкцій, накладених на рф. Американська корпорація General Electric припинила обслуговування газових турбін на російських ТЕС.
Питання щодо переговорного процесу для врегулювання ситуації в Україні порушувалось на різних рівнях. Водночас у Державному департаменті США заявили, що президент рф путін не готовий до мирних переговорів щодо закінчення агресії проти України, попри його заяви, оскільки продовжує бомбардування міст та цивільних об’єктів. Данія виступила організатором зустрічі (ініційованої Києвом) високопосадовців Бразилії, Великої Британії, Данії, ЄС, Італії, Індії, Канади, Німеччини, Південної Африки, Саудівської Аравії, США, Туреччини, Франції та Японії для обговорення ключових принципів досягнення миру в Україні. Українська делегація розповіла про деталі запропонованої «формули миру», наголосивши, що саме вона має стати основою для досягнення стійкого та справедливого миру для України.
