Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
24 лютого, як тільки почалося широкомасштабне вторгнення рф в Україну, Володимир на псевдо «Турок» прийшов до Рівненської ТрО добровольцем на посаду стрільця, але все ж за пів року вирішив податись туди, де більш «спекотно».
— Хлопці з Івано-Франківської ТрО подзвонили, сказали йти до них, тут є «тема» для тебе, — розповідає «Турок». — Питаю: «Яка тема?», вони мені у відповідь: «Ну ти ж ходиш з металошукачем? У сапери підеш?». Я кажу, що все одно куди, лиш би не сидіти там, де наразі спокійно. Так я і перевівся в саперний взвод Івано-Франківської окремої бригади тероборони. І згодом «пішла жара» — я став популярним серед саперів усієї бригади: всі йдуть до мене з питаннями, просять поради, як працювати з металошукачем.
У цивільному житті Володимир Константинопольський працював у рекламному бізнесі — займався виготовленням візуальної реклами. Проте має одне цікаве хобі — він ходить з металошукачем лісами, галявинами та полями і шукає в недрях землі різні артефакти.
— Копом (так називається процес пошуку речей з металошукачем. — Авт.) я займаюсь вже майже десять років, це моє хобі. У лютому 2014 року з тестем вперше вийшов з металошукачем, — розповідає український захисник. — Найцінніше, що я знайшов — це римська легіонерська фібула (застібка). Знайшов Георгіївський срібний хрест IV ступеня, за номером дослідив, що його у 1916 році за поранення отримав під Ковелем боєць 413-го Луганського піхотного полку. Такий Хрест річ недешева — коштує в середньому $350–400. Також знайшов кришку від годинника з гравіюванням усередині «Другий приз за кращу стрільбу єфрейтору 126 піхотного полку Порфирію Агеєву». Рік в мене та кришечка пролежала, а потім стало цікаво щодо цього полку. У Вікіпедії знайшов інформацію про того єфрейтора, написано, що він воював у даному полку. За неї мені пропонували 1000 американських доларів, бо це полкова нагорода.
Слід додати, що частину реліквій він передав до державних музеїв.
Володимир розповідає, що на Рівненщині є дуже багато артефактів часів Київської Русі. Одного разу знайшли монетку луцького князя 1380 року. Будь-яка знахідка має історичну цінність, адже це наша історія. Цікаво й те, що на теренах Рівненської області можна знайти навіть монети Римського періоду.
— От зі мною ходив на коп знайомий і казав: «Не вірю, що тут були римляни». Я його переконував, що вони тут були, і одного разу ми з ним пішли в поле, і вже за деякий час він кличе мене до своєї розкопки, захоплено показує ямку, а там — римський динарій. Римських монет на Поліссі та Волині ми дуже багато знаходимо, — запевнив «Турок».
Володимир розповідає, що його прадід був турецьким військовим, і, напевне, за покликом долі він теж тепер воює проти заклятого божевільного сусіда. Дід воював проти росії в Кримській війні (1853–1856 р.), під час якої московити зазнали ганебної поразки.
— Я — етнічний турок. Мій прадід — чистий турок, військовий. Його взяли в полон під час Кримської війни, мені розповідала колись прабабуся, — каже Володимир. — Оскільки він був офіцером, йому запропонували в Чернігівській губернії землю, якщо охреститься, якщо ж ні — розстріляють. Жити захотілось, охрестився. Прізвища його ніхто не знає, у мене була спроба в 2000-х роках щось дізнатись у Червоному Хресті, але не вийшло. Утім, точно відомо, що його всі називали «Константинопольський», бо він сам з Константинополя (тепер Стамбул), так це прізвище і залишилось у нашій родині. Знаю, що в нього було четверо дітей — два сини і дві доньки. Дуже багато Константинопольських у Краматорську — це наші родичі. І дуже багато у москві, на жаль…
На Запоріжжі, де нині виконує бойові завдання «Турок», земля переповнена різними древніми артефактами, адже тут існували найдавніші та найбільші міста світу кілька тисяч років тому, тут було багато різних культур та цивілізацій, величезна кількість курганів з похованнями. Він має надію, що колись, після Перемоги, обов’язково й тут розкопуватиме цікаві історичні знахідки, головне — щоб територію від вибухівки звільнили…
Пресслужба 102-ї бригади Сил Тро
