Після того, як Сили оборони взяли під вогневий контроль ворожу логістику, перерізаючи ударними безпілотниками так званий «сухопутний коридор» та інші…
30 років тому, 26 червня 1993 року, український державний прапор замайорів над «Донецьком» (U420) — малим десантним кораблем на повітряній подушці ВМС України. «Донецьк» було збудовано на верфі суднобудівного заводу «Море» у Феодосії. Він належав до малих десантних кораблів проєкту 1232.2 «Зубр» (за класифікацією НАТО — Pomornik). Він став восьмим кораблем цього проєкту.
На час здачі в експлуатацію це був найбільший у світі десантний корабель на повітряній подушці, спроможний виходити на берег і навіть рухатися плавнями великих річок та болотистою місцевістю. «Донецьк» був справді грізною зброєю — його було оснащено, зокрема, зенітними ракетними комплексами «Ігла-1М» та реактивними системами залпового вогню «Огонь». Дальність ходу корабля могла сягати тисячі миль, перебування в автономному режимі — до 5 діб, а швидкість становила 55-60 вузлів.
Яскраві враження від участі «Донецька» в першому в історії незалежної Україні параді кораблів Військово-Морських Сил 1 серпня 1997 року у великій Севастопольській бухті зафіксував кореспондент журналу «Морська держава»:
«Донецьк» як корабель проєкту «Зубр» міг підняти на борт одночасно 140 морських піхотинців і кілька одиниць важкої бронетехніки загальною масою до 150 тонн. Це могли бути три танки, або 10 БТР чи 8 БМП. У разі десантування морпіхів без супроводу бронемашин «Донецьк» міг взяти на борт до пів тисячі бійців, яким забезпечив би під час висадки вогневу підтримку, ведучи вогонь із 140-мм РСЗВ А-22 «Огонь».
Тактико-технічні характеристики та бойова спроможність кораблів проєкту «Зубр» виявилися настільки вражаючими, що наприкінці 1990-х років зацікавили військових із країн НАТО. 1998 року питання придбання «Донецька» почали зондувати ВМС Греції, вважаючи, що корабель такого типу спроможний власним ходом дістатися берегів Еллади. Утім, сам «Донецьк» далекого морського походу тоді так і не здійснив, хоча і прислужився укладанню контракту щодо продажу Греції кораблів проєкту «Зубр». 2001 року ця середземноморська держава придбала чотири такі малі десантні кораблі — по два в України та росії. У складі ВМС Греції вони дістали назви HS Kefallinia, HS Itaki (колишній «Іван Богун»), HS Kerkyra (колишня «Горлівка») та HS Zakynthos.
«Донецьк» же відіграв роль навчальної платформи спочатку для грецьких, а згодом і для китайських моряків, яких готували до служби на побудованих у Феодосії десантних кораблях. З 2001 року він стояв на стапелі Феодосійської суднобудівної компанії «Море», а 2008 року його вивели зі складу ВМС і списали. Офіційно це відбулося у зв’язку із «закінченням встановленого для цього корабля терміну служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення».
Служба «Донецька» — значуща сторінка історії ВМС України. Вона є гарною ілюстрацією долі українського військово-морського флоту впродовж середини 1990-х — початку 2000-х років. Славетні здобутки поєднувалися в ній з непростими випробуваннями, однак незмінною лишалася вірність українських військових моряків присязі служити українському народові та боронити під синьо-жовтим прапором державу Україна. Історія Збройних Сил України не лишає сумнівів, що піднятий 30 років тому над десантним кораблем «Донецьк» український стяг обов’язково замайорить і над визволеним з-під російської окупації українським містом Донецьком.
Ілюстрації з відкритих джерел
У черговому перехопленні від ГУР — яскрава історія окупантів зі складу 272-го полку російської армії, що діє на Лиманському напрямку.
У місті Павлоград Дніпропетровської області росіяни атакували дроном багатоквартирний будинок ввечері 10 червня.
Скеровано до суду обвинувальний акт на московського пропагандиста Бориса Корчевнікова, який публічно підтримує збройну агресію рф проти України.
Після того, як Сили оборони взяли під вогневий контроль ворожу логістику, перерізаючи ударними безпілотниками так званий «сухопутний коридор» та інші…