На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Журналіст АрміяІnform відвідав унікальне вітчизняне підприємство з проєктування військових кораблів. Йдеться про Державне підприємство «Дослідно-проєктний центр кораблебудування». В інтерв’ю Інформаційному агентству АрміяІnform головний інженер Дмитро Бусов розповів про виробничі потужності підприємства та знакові проєкти кораблів, розроблених його фахівцями.
Довідково: Державне підприємство «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» (ДП «ДПЦК») розпочало свою історію 1975 року із заснування 61 відділу Північного проєктно-конструкторського бюро (ПКБ) у м. Ленінграді (зараз м. Санкт-Петербург). На той час у СРСР була розгорнута масштабна програма будівництва кораблів різних класів, через рік, задля забезпечення процесу будівництва кораблів необхідною інженерно-технічною документацією 61 відділ було реорганізовано у Миколаївську філію Північного ПКБ. Основні завдання утвореної структури полягали у здійсненні авторського нагляду за проєктами, що будувалися, а також у розробці іншої робочо-технічної документації. У 1990 році на базі філії було утворене Південне проєктно-конструкторське бюро. Воно вже самостійно виконувало роботи з проєктування кораблів і першим знаковим проєктом, що повністю був розроблений конструкторами Південного ПКБ, став проєкт 11351 Прикордонного сторожового корабля. Усього було збудовано 8 кораблів цього проєкту, останній з яких – фрегат «Гетьман Сагайдачний», наразі є флагманом Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
– У чому вважаєте унікальність «Дослідного проєктного центру кораблебудування»?
– Унікальність підприємства полягає в тому, що у структурі ДП «ДПЦК» передбачені всі необхідні підрозділи, завдяки діяльності яких можливо виконати роботи з проєктування корабля з «нуля» і до робочо-конструкторської документації, чи в обсязі лише технічного проєкту або часткової модернізації наявного об’єкта.
Ми не орієнтовані на один конкретний завод для безпосереднього будівництва, цей факт дозволяє нам співпрацювати з багатьма заводами як в Україні, так і за її межами. У нас накопичено величезний досвід роботи з різними вітчизняними та закордонними кораблебудівними підприємствами. Відтак, ми можемо швидко і якісно адаптуватися під технологічні особливості будь-якого заводу, наприклад, Китаю, Казахстану чи Туреччини.
Ми єдине державне підприємство в Україні, яке займається проєктуванням бойових надводних кораблів. У цивільному суднобудуванні, безумовно, є підприємства, які повністю проєктують цивільні об’єкти, однак щодо військового кораблебудування – ми є унікальним підприємством. У світі, звичайно ж, існують подібні до нас підприємства, які також не мають власного кораблебудівного заводу, проте більш поширеною є практика, коли проєктувальні підприємства знаходяться у складі більш великих консорціумів, які об’єднують процеси проєктування та побудови кораблів.
«Ракетних крейсерів за нашим проєктом було збудовано чотири»
– Проєкти яких кораблів розробили конструктори підприємства?
– Їх багато, але я зупинюся саме на тих, які започатковували нові напрями діяльності й розвитку ДП «ДПЦК». Розкажу передусім про проєкти, які цікаві з точки зору закладеної ідеї та її реалізації. Зокрема, катери класу «Гюрза», що були спроєктовані у 2005-2007 роках для Узбекистану. Їхня розробка була виконана на замовлення Департаменту зовнішньої торгівлі США. Це були перші катери, спроєктовані підприємством, а особливість цього проєкту була в тому, що катери мали бути броньовані, водотоннажністю близько 40 тонн, які планували використовувати на річці Амудар’я. Вона має мілини, що блукають, та інші негативні фактори. Крім того, катери мали бути пристосовані до транспортування літаком до місця призначення. Узбекистану потрібні були нові бойові одиниці для контролю кордону на заміну радянських катерів проєкту 1204 «Шмель». Після серії випробувань в Україні катери були розібрані та доставлені нашим літаком Ан-124 «Руслан» до Узбекистану, де їх знову зібрали до повної готовності в місті Термез. Далі вони були введені до складу Державної прикордонної служби країни-замовника.
Проєктування та виробництво таких катерів було не простим завданням для нас, оскільки, проєктуючи великий корабель, ми звикли оперувати відносно великими об’ємами корабельних приміщень для розташування значної кількості бойових систем та обладнання. При розробці проєкту катера ці завдання фактично залишаються, тобто щільність наповнення системами і агрегатами досить висока, попри значно меншу водотоннажність та габаритні розміри катера.
Інший корабель, який і досі привертає до себе багато уваги, це корабель проєкту 1164 – ракетний крейсер. Багато хто його називає «вбивця авіаносців». Одним із завдань при розробці проєкту була його здатність вести боротьбу з авіаносцями противника. Один з крейсерів проєкту 1164, під назвою «Україна», наразі знаходиться в нашій державі. Він недобудований і вже тривалий час стоїть на Миколаївському суднобудівному заводі. Наразі, на жаль, його доля так і не визначена. Цей проєкт має чимало вдалих конструкторських рішень. Основні характеристики корабля – водотоннажність складає близько 11000 тонн, він має більше ніж 180 метрів у довжину та здатен розвивати швидкість до 40 вузлів.
– «Зубр» на повітряній подушці, теж проєкт вашого підприємства?
– У 2008 році ДП «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» підписало контракт, за яким були розпочаті роботи з розробки кораблів на повітряній подушці для Китайської Народної Республіки. Запропонований замовнику проєкт 958 «Бізон» став радикальним переробленням наявного корабля проєкту 12322 «Зубр». Він проєктувався з урахуванням нової елементної бази та відповідно до вимог китайської сторони. Це був і поки що залишається один із найбільших контрактів, який уклала Україна у військово-морській сфері. Контракт передбачав побудову чотирьох кораблів проєкту 958 «Бізон», з яких два будувалися у Феодосії, а два у Китаї. Наразі кілька наших спеціалістів відряджені до КНР для участі у державних випробуваннях останнього корабля. Найцікавішим у цьому проєкті є досвід, який набуло підприємство, виконуючи перепроєктування такого складного об’єкта, де з одного боку було збережено ходові характеристики платформи, з іншого – реалізовано всі технічні вимоги замовника.
Географія замовників проєктів кораблів в українського підприємства дуже широка
– Яка мова використовується у дослідно-проєктувальній документації для іноземних замовлень?
– Безумовно – мова міжнародного спілкування є англійська, однак наявна також практика використання російської мови, зокрема така умова була передбачена контрактом із Китаєм та іншими азійськими країнами на їхню вимогу. У кожної конкретної країни існують певні вимоги щодо мови, з якої замовнику буде легше потім перекладати на свою рідну мову. Тому мовне питання заздалегідь обов’язково прописується у контракті. Так, наприклад, для Казахстану й Узбекистану оптимальною була російська, для Бразилії – португальська, а для решти 80% замовлень – зазвичай англійська мова.
У нас накопичився великий досвід роботи з іноземними замовниками – починаючи від В’єтнаму і до Бразилії. Тому для нас немає принципового значення, яка це країна, головне питання – чи можемо ми співпрацювати з ними не порушуючи міжнародного законодавства. Тому мова для нас не може стати перешкодою, через яку ми не зможемо підписати контракт.
– Коли ви припинили співпрацю з Російською Федерацією?
– Зрозуміло, що після 2014 року співпраця стала неможливою. Скажу більше, фактично ми припинили співпрацю з РФ ще після проголошення Незалежності України. І пояснення цьому дуже просте – ми є конкурентами. Українські проєкти кораблів досить конкурентоспроможні на міжнародних ринках.
– Як активно вдається запроваджувати сучасні технології?
– Уже більше як три роки тому ми завершили процес вибору спеціалізованого програмного забезпечення для виконання робіт з проєктування кораблів. Ми обрали програмний продукт 3D САПР AVEVA Marine – це система тривимірного проєктування, яка дозволяє здійснювати конструкторські роботи на повністю цифровій моделі корабля для автоматизації випуску проєктної документації, мінімізації помилок та підвищення якості проєктування. Наразі підприємством закуплено ліцензії цієї системи та більше ніж 60% інженерів повністю освоїли роботу в зазначеному програмному забезпеченні. Наявність повної 3D моделі корабля є вимогою багатьох міжнародних тендерів як додатковий матеріал, який має бути представлений замовнику разом із проєктною документацією.
З 2005 року на підприємстві відбувся аудит, за результатами якого було отримано сертифікат «Німецького Ллойда» (Germanisher Lloyd Certification GmbH) системи управління якістю на відповідність вимогам ISO 9001:2000. До речі, ми були першими серед підприємств військово-промислового комплексу України, що отримали зазначений сертифікат, який успішно підтверджуємо і до сьогодні.
Бліцопитування:
– Найдовший проєкт, який вами розроблявся.
– Проєкт 958 «Бізон». Розпочалася розробка ще у 2008 році, але тільки тепер йде процес передачі останнього корабля країні-замовнику – Китаю.
– Найбільший контракт для підприємства.
– Також проєкт 958 «Бізон». Це був взагалі найбільший контракт для України в історії кораблебудівної галузі.
– Найстаріший проєкт, який досі знаходиться на військовій службі.
– Проєкт 61 МЕ «Раджпут», який списали кілька місяців тому зі складу ВМС Індії. Його було побудовано ще у 70-х роках минулого століття.
– Проєкт якого корабля має найбільшу довжину?
– Це проєкт 1164 «Атлант», довжина якого складає 186 метрів. Він не був повністю нашою розробкою, але ми брали учать в проєктуванні як філіал СПКБ «Северное».
– Який заклад є альма-матер для ваших кадрів і спеціалістів?
– Майже 90% наших працівників закінчили Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова.
– Найстарший працівник підприємства.
– 76 років.
– Наймолодший працівник.
– 20 років. Це студенти 3-4 курсів, які працюють у нас за режимом неповного робочого часу.
– Найперспективніший проєкт для потреб Збройних Сил України.
– Їх, скоріше за все, два. Перший – це проєкт корвета 58250 «Володимир Великий» та проєкт ракетного катера «Гроза».
