Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
«ООН внесла росію до списку ганьби за вбивство дітей в Україні» — так називається стаття Мішель Ніколс, опублікована 22 червня 2023 року інформаційним агентством Reuters. У ній наведено інформацію зі звіту Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй про дітей, які постраждали внаслідок агресії російської федерації проти України впродовж 2022 року.
Повідомлення взяте зі щорічної доповіді Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріш Раді Безпеки щодо злочинів проти дітей під час збройних конфліктів. У цьому документі йдеться про вбивства та скалічення дітей, сексуальне насильство над дітьми, викрадення або вербування дітей, відмову та перешкоджання у наданні дітям допомоги, а також про напади на школи та лікарні. Цьогоріч доповідь уклала спеціальна представниця Генерального секретаря Вірджинія Гамба — Четвертий спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань дітей і збройних конфліктів. Нещодавно вона відвідувала Україну та російську федерацію.
У доповіді Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш звинуватив російську армію в убивстві 136 українських дітей за минулий рік широкомасштабного збройного конфлікту в Україні та додав російську федерацію до глобального списку злочинців. Також Генсек ООН повідомив, що військові рф скалічили 518 українських дітей та використали 91 дитину як живий щит під час ведення бойових дій. Генсек ООН наголосив, що він надзвичайно шокований великою кількістю загиблих і поранених дітей та свідомими атаками російських військових на українські школи та лікарні, яких у доповіді нарахували 480.
Разом з тим у звіті оприлюднено також інформацію про те, що 80 дітей загинули і 175 дістали поранення внаслідок дій українських збройних сил, які також буцімто здійснили 212 нападів на школи та лікарні. На відміну від армії російської федерації, Збройні Сили України не було включено до світового списку злочинців, однак Гутерріш зауважив, що його «особливо непокоїть» значна кількість злочинів проти дітей з боку українських військ.
Доповідь ООН про злочини проти дітей під час збройних конфліктів значною мірою має характер морального засудження злочинців та порушників, дії яких призвели до загибелі дітей чи завдали їм шкоди. Документ має вплинути на сторони конфлікту і стимулювати їх вжити заходів для захисту дітей. Під цим кутом зору включення російської федерації до глобального списку злочинців видається цілком обґрунтованим. Так само справедливою є відсутність України у переліку світових злочинців, адже всі скоєні злочини проти українських дітей є прямим наслідком збройної агресії рф, всю повноту відповідальність за яку несе російська федерація.
Разом з тим низка тверджень доповіді Генерального секретаря ООН щодо злочинів проти дітей, скоєних внаслідок російської агресії проти України, викликає запитання і потребує роз’яснення й уточнення. Йдеться насамперед про звинувачення проти українських військових, які є стороною, що обороняється і змушені вести збройні дії проти нападника — армії рф — задля захисту українського народу та держави Україна. За таких обставин левова частка вини безумовно лежить на агресорі, дії якого спричинили військовий конфлікт.
Також викликає занепокоєння включення російської федерації до переліку сторін, які немов би вжили заходів, спрямованих на покращення захисту дітей. Це пряме визнання слушності офіційного наративу російської пропаганди, яка обстоює буцімто рятівний характер дій російських військових та органів російської окупаційної влади щодо українських дітей. При цьому, знов таки, російська федерація цинічно не визнає, що єдиною першопричиною, яка поставила життя, здоров’я та безпеку українських дітей під загрозу, став напад рф на Україну та дії російської армії на українській території.
Недостатнє акцентування уваги на цих моментах у медіа, які переказують зміст доповіді Генсека ООН, безумовно грає на користь держави-агресора, пропаганда якої радо використає будь-яку можливість звинуватити у наслідках конфлікту також і Україну. Саме такими методами в суспільній свідомості стирається чітка межа між агресором та жертвою агресії і вони, зрештою, ставляться не один щабель. Не допустити цього — важливе завдання української і світової дипломатії, а також незалежних медіа, які дотримуються високих стандартів журналістики.
Станом на ранок 23 червня 2023 року, за даними Офісу Генерального прокурора, внаслідок збройної агресії рф в Україні загинули 490 дітей. Ще понад 1028 дітей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Ці жахливі цифри, за кожною з яких стоїть доля дитини, не є остаточними — робота зі встановлення інформації про дітей, які постраждали внаслідок нападу російської федерації на Україну, триває в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та визволених територіях. Так само тривають бойові дії, кожна секунда яких може стати останньою для якоїсь української дитини.
Світ має пам’ятати, що вина і відповідальність за всі жертви і страждання українських дітей повною мірою лежать на російській федерації.
