Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Музей операції Об’єднаних сил (АТО) Бердичівського гарнізону був відкритий у приміщенні гарнізонного Будинку офіцерів до Дня Збройних Сил України у 2018 році. Відтоді, за чотири з половиною роки, музей російсько-української війни, що відтворює участь у ній мешканців міста Бердичева та Бердичівського району, а також — військовослужбовців Бердичівського гарнізону, відвідало понад 4 тисячі громадян. Приблизно — по тисячі відвідувачів щороку. Для гарнізону, та ще й — у добу спочатку карантинних обмежень часів пандемії коронавірусу, а згодом — з міркувань безпеки під час ось уже майже півторарічної широкомасштабної війни, цифри цілком пристойні. Бувають тут і просто зацікавлені містяни, і організовані екскурсії від військових частин гарнізону та місцевих навчальних закладів. Як розповіли журналістові АрміяInform у Будинку офіцерів, приблизно 80% відвідувачів — це школярі міста та району, а також студенти коледжів та професійних училищ, і 20% — військовослужбовці, ветерани війни та цивільне населення.
читайте також:
— Взагалі, ідея створення музею виникла ще наприкінці 2017 року, коли напередодні святкування чергової річниці створення вітчизняного війська Бердичівський Будинок офіцерів був визнаний найкращим у Збройних Силах України та, очевидно, як своєрідний бонус, отримав кошти на оновлення наочної агітації, — розповідає начальник військового закладу культури майор Олег Цилінський. — На той час у Будинку офіцерів наочна агітація частково вже була оновлена, тож я прикинув, і дійшов висновку, що за виділені кошти можна зробити експозицію та відкрити Музей АТО. Адже у гарнізоні дислокується близько десятка військових частин, і майже сто відсотків їхнього особового складу вже на той час були учасниками бойових дій, пройшли горнило АТО й ООС.
Музей було створено рівно за рік, і відкрито до 26-ї річниці Збройних Сил України. Першими експонатами у його експозиції стали особисті речі загиблих бердичівців, передані родичами полеглих героїв, та фрагменти зброї й засобів ураження, привезені гармашами 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича з буремного Сходу. Почали привозити експонати й волонтери та військовослужбовці інших частин гарнізону, які поверталися з передової, а згодом — і самі співробітники Будинку офіцерів. Адже від початку російсько-української війни творчий колектив ГБО провів десятки концертних турів районом проведення спочатку антитерористичної операції, згодом — операції Об’єднаних сил, по всьому Донбасу, а потім, від початку широкомасштабного вторгнення агресора, і в інших регіонах, давши сотні концертів для захисників України. З одного концерту на Луганщині військові працівники культури привезли весь простріляний кулями й прошитий уламками дорожній знак, з іншого, в авдіївській промзоні, — тубуси від відстріляних гранатометів. Волонтери якось порадували двигуном від реактивного снаряда «Града», а потім від одного бійця-артилериста із району проведення ООС привезли простріляну плиту від бронежилета — кулю вона хоч і пропустила, але стримала, врятувавши господарю життя. І таких експонатів в експозиції музею, за «душею» кожного з яких — чиясь доля, цікава історія — дуже багато.
Від початку «великої» війни експозиція почала стрімко поповнюватися. У ній з’явилися уламки ракети «Іскандер» та реактивних снарядів від РСЗВ «Смерч» і «Ураган», залишки сухпаю та елементи форми одягу окупантів, фрагменти рашистських танків та БМП, прапори, трофейний годинник та багато іншого. З останнього — масогабаритні макети кулеметів «Максим» та ДШК.
Продумана у Будинку офіцерів і система безпеки на випадок можливого повітряного удару ворога. Коли розпочинається тривога, усі відвідувачі спускаються до бомбосховища, яке знаходиться в підземному поверсі старовинної будівлі Будинку офіцерів. Словом, тут усе створено для відвідувачів — цікаво, пізнавально, безпечно. Тож від екскурсій відбою немає, особливо — на початку шкільних канікул, коли й навчання вже завершилося, й час на подібні культурні заходи запланований.
