Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Про діяльність Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України в умовах війни ми говоримо з керівником цього структурного підрозділу Олегом Меліховим.
— Олегу Анатолійовичу, весь пакет стратегічних документів у оборонній сфері нашої країни був розроблений та затверджений ще до початку широкомасштабного вторгнення росії. Наскільки наші стратегії пройшли випробування війною?
— До 24 лютого 2022 року всі ключові документи, які передбачалися Законом України «Про національну безпеку» та наказом МО «Про організацію оборонного планування», ми зробили. На підставі Стратегії національної безпеки України були розроблені та затверджені відповідними Указами Президента України Стратегія воєнної безпеки України та Стратегічний оборонний бюлетень України. Тобто етап планування було завершено. Сьогодення показало, що всі ті висновки й пропозиції щодо подальшого розвитку оборонної сфери, які були закладені в стратегії, виявилися абсолютно правильними. Стратегічні документи в переважній своїй більшості пройшли випробування воєнним часом.
Наприклад, Стратегія воєнної безпеки України, яка чітко визначала противника — російську федерацію. 24 лютого ми отримали остаточне підтвердження правильності цього постулату. В цьому ж документі були закладені ймовірні сценарії застосування Збройних Сил України та інших складових Сил оборони, один з яких передбачав відбиття широкомасштабної збройної агресії з боку росії. Ключовою ідеєю Стратегії воєнної безпеки була організація всеохоплюючої оборони країни. У сукупності з Законом України «Про національний спротив» ця ідея спрацювала на всі 100 відсотків. Саме всеохоплюючу оборону, яка заснована на засадах стримування, стійкості та взаємодії, вже майже півтора року успішно демонструють наші Сили оборони проти російських загарбників. Героїчне стримування агресора, стійкість нашого народу та чітка взаємодія з нашими міжнародними партнерами: всі ці фактори в сукупності довели правильність підходів під час створення системи всеохоплюючої оборони країни. Але оборонне планування — процес безперервний, і навіть війна його не зупинить, тому робота в цьому напрямку не припиняється.
Уточнення довгострокового бачення розвитку Сил оборони
— Улітку минулого року розпочалася робота щодо огляду спроможностей Сил оборони. Для чого він проводився і які висновки можна зробити за його результатами?
— У липні минулого року було розпочато роботу щодо огляду спроможностей Сил оборони. Створено робочу групу із залученням фахівців Генерального штабу ЗС України, ГУР МОУ та інших міністерств. Унікальність такого огляду спроможностей була в тому, що ми вперше його проводили під час війни. Ми вже говорили, що війна внесла кардинальні зміни в наші плани. Збройні Сили та інші складові сектору безпеки отримали озброєння зовсім іншого порядку. Тому потрібно було, говорячи простими словами, зробити певну ревізію для того, щоб зрозуміти що в нас є, чого не вистачає, чи від чого потрібно відмовитися.
Усі процедури щодо огляду спроможностей ми виконали і наразі готується звіт Міністру оборони України, за результатами якого будуть ухвалюватися рішення.
Під час огляду спроможностей також розглядався огляд майбутнього безпекового середовища, сценарії розвитку кризових ситуацій воєнного характеру, варіанти застосування Сил оборони відповідно до цих сценаріїв.
На основі отриманої інформації ми мали дати відповіді на запитання: яка модель оборони має бути в майбутньому? З огляду на це, буде формуватися й майбутня структура Збройних Сил. Нам потрібно розуміти, які зміни ми маємо внести в законодавство для побудови нової моделі ЗСУ. І кінцевим результатом буде внесення певних пропозицій щодо змін та уточнень до Стратегії національної безпеки та Стратегії воєнної безпеки.
— Про які часові перспективи ми наразі говоримо?
— Ми говоримо про десятирічну перспективу. Але багато що буде залежати від результатів Вільнюського саміту НАТО, який відбудеться в липні цього року. Якщо ми отримаємо чітку відповідь щодо нашого майбутнього членства в НАТО, наша робота щодо побудови Збройних Сил буде розвиватися відповідно до ухваленого рішення.
Реалізація завдань, визначених планом оборони України
— Знаю, що ваш Департамент брав найактивнішу участь у розробленні плану оборони України. Наскільки цей план оборони підтвердив свою актуальність під час збройної агресії росії і чи часто доводиться корегувати його?
— Так, Указом Президента України в листопаді 2021 року був затверджений план оборони України. Цей план розроблявся в Міністерстві оборони України, після цього документ було розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів, згодом його було ухвалено на засіданні РНБО України й затверджено Указом Президента України. Департамент воєнної політики та стратегічного планування МО України організовував розроблення плану та координував роботу усіх міністерств та відомств. Попрацювали досить плідно і з початком широкомасштабного вторгнення росії цей документ був введений у дію Указом Президента України. Наразі план оборони країни виконується. Щотижня ми збираємо інформацію від усіх причетних структур, опрацьовуємо її, перевіряємо й готуємо доповідь керівництву Міністерства оборони та періодично інформуємо щодо виконання плану Офіс Президента України та Кабінет Міністрів. Якщо виникають певні проблемні питання, від імені Міністра оборони готується відповідне звернення до Прем’єр-міністра і вони розглядаються. Наразі Президентом України було поставлено завдання уточнити план оборони з урахуванням досвіду, набутого під час відсічі збройної агресії російської федерації. Саме в цьому напрямку зараз проводиться активна робота з урахуванням реалій поточної ситуації.
Подальше удосконалення механізму ухвалення управлінських рішень
— Уже під час війни були внесені певні зміни в діяльність вашого Департаменту, маю на увазі створення управління, яке опікується організацією та забезпеченням спільного урядування в системі Міністерства оборони України та у Збройних Силах України. Розкажіть про це детальніше.
— З метою запровадження в оборонному відомстві процедур та практик держав-членів НАТО у сфері ефективного оборонного менеджменту в Міністерстві оборони і Збройних Силах України створено систему (вертикаль) консультативно-дорадчих органів для підтримки ухвалення рішень керівництвом Міністерства оборони України та ЗС України щодо розв’язання актуальних питань. Якщо говорити про модель спільного урядування, то вона передбачає функціонування на трьох рівнях. Перший, це найвищий рівень —Стратегічна рада, яку очолює Міністр оборони. Там ухвалюють рішення з найбільш критичних питань. Другий — виконавчий рівень. На цьому рівні створено п’ять комітетів, які є профільними і охоплюють наступні напрями: стратегічного планування, кадрового менеджменту, менеджменту озброєнь, менеджменту майна та менеджменту спроможностей Сил оборони. І третій рівень — це допоміжні комісії, робочі групи та інше, які допомагають в ухваленні рішень відповідним комітетам.
Спільне урядування це новий досвід для всіх нас, це нова форма роботи для Міноборони, яка досить демократична, і дає можливість почути думки всіх учасників відповідних процесів, а також сприятиме міцним, активним, узгодженим відносинам, побудованим на співпраці між цивільним керівництвом Міністерства оборони та військовим керівництвом Збройних Сил, з дотриманням принципу чіткого розмежування повноважень, відповідальності та підзвітності. Кожен має можливість висловити свою позицію, а голова відповідного комітету, почувши усі думки, позиції, одноосібно має ухвалити відповідальне рішення. Але основне, що це рішення ухвалюється прозоро і логіка його ухвалення зрозуміла.
Участь в реалізації санкційної політики держави
— Під час нашої минулої зустрічі ми говорили про запровадження в вашому Департаменті підрозділу санкційної політики. Розкажіть про цей новий напрямок діяльності.
— Так, ще одна зміна, яка відбулася в нашому Департаменті — це введення сектору санкційної політики. В умовах воєнного часу — це дуже серйозний та надзвичайно об’ємний напрям роботи. Санкції — це суттєві спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи проти іноземної держави, юридичної чи фізичної особи, які створюють загрози національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності, призводять до окупації території, завдають майнових втрат тощо.
Наразі сектор санкційної політики повністю укомплектований особовим складом і виконує визначені йому завдання. Насамперед наші фахівці беруть активну участь у роботі Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики. Ми налагодили взаємозв’язки з Секретаріатом Кабінету Міністрів, структурними підрозділами з інших міністерств та відомств щодо обміну інформацією. Тобто процес роботи за цим напрямком налагоджено і, головне, юридично унормовано. Отже, коли Президент України підписує черговий Указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій до тих чи інших юридичних або фізичних осіб, в його реалізації беруть участь фахівці нашого Департаменту.
Наразі ми перебуваємо на завершальному етапі щодо розроблення проєкту розпорядження Кабміну про запровадження секторальних санкцій до усього оборонно-промислового комплексу російської федерації та республіки білорусь. Це, без перебільшень, надзвичайно актуальний проєкт нормативно-правового акта, адже максимальне перешкоджання діяльності оборонно-промислового комплексу цих країн у сучасних умовах є для нас критичним питанням.
Фото Дмитра Юрченка
