Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Виставка знищеної російської техніки давно вже не є дивиною для киян. Однак цими вихідними на Михайлівській площі міста можна було побачити не лише звичну вже спалену російську бронетехніку, а й уламки збитих українською ППО ракет та безпілотників, якими російська федерація намагається бити по українській столиці.
Експозиція збіглась у часі з візитом до України делегації лідерів африканських країн, які мали змогу на власні очі побачити, яку потужну зброю застосовує держава-агресор проти України та наскільки ефективно українські захисники її знищують.
Серед представленого на виставці увагу відвідувачів насамперед привернули аеродинамічне кермо ракети «кинджал», двигун крилатої ракети «калібр» та хвостова частина ракети «іскандер». Саме цими ракетами російські агресори б’ють по мирних українських містах. Також було представлено безпілотні літальні апарати «орлан», «гранат», «елерон» та фрагмент «шахед-136», який росіяни назвали «герань-2», намагаючись видати його за БПЛА власного виробництва.
Найбільше враження, як завжди, справила спалена російська бронетехніка: танки, самохідні артилерійські установки, бойова машина десанту. Разом із рештками іншої російської зброї, фрагментами боєприпасів, трофейною амуніцією вони наочно засвідчили: попри те, що російська армія є сильним противником, ЗСУ цілком до снаги її перемогти. Адже, як влучно зауважив Держсекретар США Ентоні Блінкен, армія рф справді друга за силою, але не у світі, а на території України.
