«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
3 метою недопущення негативних наслідків для організму людини необхідно проводити ретельний моніторинг площ ґрунтів, пошкоджених та забруднених внаслідок бойових дій, що дозволить своєчасно вживати заходи для їх відтворення та реабілітації, а також встановити межі забруднених ділянок для подальшого відновлення.
Про це під час круглого столу «Земля, скалічена війною: як відновлювати ґрунти після бойових дій та катастрофи на Каховській ГЕС?» у Military Media Center розповів заступник генерального директора Інституту охорони ґрунтів (далі — Інститут) Роман Паламарчук:
— З перших місяців війни ми почали проводити дослідження в Житомирській, Харківській, Сумській та Чернігівській областях. Взагалі, для нас це стало викликом, адже ми почали займатись подібним вперше. Наразі зроблена лише часткова оцінка проблематики. Фактичну шкоду можна вирахувати лише після розмінування територій. Наприклад, у Харківській області на площі поля 154 га була знайдена ділянка в 4 га, уражена нікелем, цинком, міддю, марганцем і кобальтом, вміст яких у 23 рази переважає норму. І наше завдання виявляти такі місця, щоб у подальшому вирішувати, що робити далі: виводити з обробітку, проводити рекультивацію або очищувати біологічним методом.
До війни Інститут займався агрохімічною паспортизацією та моніторингом ґрунтів, що дає змогу в майбутньому порівняти та оцінити завдану за час війни шкоду. Фахівці Інституту вивчали світовий досвід, брали до уваги американські та європейські здобутки в цьому питанні, які стосувались насамперед військових полігонів.
— На основі світового досвіду найкращим методом боротьби із забрудненням є візуальне визначення проблеми, розмінування та подальше обстеження. І в разі виявлення хімічних елементів, які будуть шкодити життю людини, слід проводити рекультивацію та консервацію земельної ділянки. Якщо ж проблема не надто серйозна: межі забруднення незначні, то таку ділянку можна вивести з використання, щоб покращити земельний покрив. Але за умови ураження значної території ця ділянка потребуватиме більш глибоко вивчення та зважених рішень. До прикладу, в місцях згоряння техніки знайдено забруднення нафтопродуктами майже у 200 разів, — зазначив Роман Паламарчук.
Серед методів усунення забруднення наразі існують:
- Консервація ділянки ( виведення з обігу)
- Механічний (загортання вирви, зняття та заміна верхнього шару ґрунту)
- Фізико-хімічний (використання природних та штучних сорбентів, внесення мінеральних, органічних добрив та меліорантів)
- Біологічний (фіторемедіація)
