Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Наразі тема відбудови України дедалі частіше звучить на всіх рівнях, зокрема на міжнародному. Окрім всеосяжної підтримки нашої країни в боротьбі з російською агресією, дедалі частіше чуємо гарантії світової спільноти про те, що їхні уряди підтримуватимуть Україну під час її відбудови, скільки б не минуло часу після перемоги. Однак, через російську пропаганду та негативні наративи, безумовна підтримка України цивілізованими країнами іноді потребує аргументації. Україна протистоїть цим наративам найдієвішою зброєю — чесністю та відкритістю, а також запускає унікальну цифрову систему відбудови у світі під назвою DREAM. Як ця система втілюється в життя та які процеси щодо відбудови, попри дії рф, уже розпочалися та набувають обертів, а також про виклики в роботі з міжнародними партнерамиговоримо з керівницею міжнародного напряму в коаліції RISE-Україна, очільницею аналітичного напряму та стратегічної адвокації Центру оборонних стратегій Олесею Огризко після Форуму громадянського суспільства, який відбувся днями у столиці.
RISE — Коаліції за відновлення і відбудову України, яка об’єднує майже 50 організацій громадянського суспільства з України та світу.
— Відбудова України наразі так само важлива, як і протистояння армії рф на полі бою, адже рф знов і знов руйнує інфраструктуру, що становить загрозу життю тисячам українців. Нещодавно було анонсовано про створення державної електронної системи управління відбудовою України. Розкажіть, що це за система та як вона допоможе відбудувати Україну?
— Це державна система управління відбудовою України, яка має назву Dream (мрія). Кілька тижнів тому вже було офіційно запущено перший її модуль, а саме комунікаційну платформу. Фактично, це буде система, в яку закладається принцип «всі бачать все», так само як у тепер вже всесвітньо відомої ситеми Prozorro, яка була запущена у 2014 році. Тобто кожен чи то уряд, чи то громадянське суспільство, чи наші міжнародні донори, чи приватний сектор — усі будуть бачити, куди іде кожна копієчка, кожен євроцент, який був відданий на відбудову України.
Ми, а саме члени коаліції Open Contracting partnership, Transparency International та Офіс ефективного регуювання, будуємо цю державну систему разом з державою за підтримки британського уряду. Це унікальна система, яка буде дозволяти забезпечувати повну транспарентність нашої відбудови. Це один із головних аргументів у переконанні і самих себе, і міжнародних партнерів у тому, що відбудова може відбутися чесно, правдиво і дуже транспарентно.
— Коли електронна система управління відбудовою запрацює на повну?
— Це буде працювати як такий діджитал кістяк, тобто система, яка буде перебувати на державному балансі і забезпечуватиме як координацію всіх стейк-холдерів відбудови, так і повну транспарентність проходження кожної частинки проєктного циклу відбудови. Наразі вже достатньо багато громад подали свої проєкти в тестовому режимі в цю програму, і з кожним новим місяцем ми будемо розвивати її спроможність. До кінця цього року ми плануємо запустити цю державну систему повноцінно і передати на державний баланс.
Ми переконуємо міжнародних партнерів, що вже зараз потрібно відбудовувати Україну
— Стосовно підтримки відбудови України на міжнародному рівні. Чи погоджуються наші партнери, що відбудова потрібна вже зараз, чи пропонують чекати все ж таки перемоги?
— Від міжнародних партнерів України дедалі частіше чуємо переконання, що відбудова вже почалася і зараз треба підтримувати її. Нещодавно ми провели велику адвокаційну поїздку за кордон, відвідали багато країн. І ми почули ті самі тези про те, що вже зараз потрібно відбудовувати. Вони прекрасно розуміють, для того, щоб відбудовувалася Україна і відновлювалася економіка, насамперед необхідний людський капітал.
А людський капітал можливий лише в тому випадку, якщо людям є куди повертатися. Якщо ми, як держава, можемо забезпечити базовою безпекою, житлом і завершуючи соціальною інфраструктурою — садочками, школами. Все це взаємопов’язаний процес, і ми переконуємо своїх партнерів, що потрібно вкладатися у відбудову України вже сьогодні.
— З якими викликами на міжнародному рівні доводиться працювати, адже російська пропаганда також не спить?
— Виклики, з якими ми стикаємося, спілкуючись із нашими міжнародними партнерами щодо підтримки у відбудові України, — це так звані чотири наративи про Україну і про відбудову, зокрема:
— корупція — мовляв, ми найбільш корумпована країна Європи, і тому нам не варто довіряти;
— начебто інституційну слабкість України — мовляв, українцям не вдасться самостійно управляти своєю відбудовою, і тому все треба віддати міжнародним партнерам;
— третій наратив пов’язаний з певною централізацією влади, тобто певним відкатом від реформи децентралізації. Хоча, зрозуміло, що для країни, яка перебуває у стані війни, звуження певних громадянських свобод так чи інакше має відбутися;
— четвертий наратив — це все, що пов’язано з нібито «втомою» від України. Тут йдеться про те, що ми отримуємо багато гуманітарної підтримки, нам дають макрофінансову допомогу, і нарешті нам дають також військову допомогу і, мовляв, на відбудову уже ні ресурсів, ні бажання не буде. І тут ми працюємо з певною проблемою психології людини, тому що, і справді, тримати фокус на одній проблемі — складно, тим паче, коли він вимагає ще й постійної фінансової допомоги.
Тож, ми працюємо з цими 4-ма наративами, як коаліція RISE. Намагаємося правдивими аргументами і контраргументами пояснювати, чому насправді Україні точно все вдасться. Ми тут спираємося на наш досвід «постмайдану», тобто на те, наскільки ефективно ми побудували нові інституції в Україні, які фантастичні реформи нам вдалося здійснити в Україні після Революції Гідності. Ми також розповідаємо про всю антикорупцію, яка відбувається тут.
За останніх 5 років рівень толерантності українського суспільства до корупції знизився на 20 відсотків
— Ми розуміємо, що ці наративи не є зовсім безпідставними. Однак, візьмемо, наприклад, корупцію: так, ми не стали на сто відсотків доброчесним суспільством. Але за останні роки дуже піднялися деякі показники в хорошому сенсі, тому треба дивитися на димаміку. За останніх п’ять років рівень толерантності суспільства до корупції знизився на 20 відсотків. За такий маленький період часу це просто неймовірний показник. Або якщо подивитися на останні наші корупційні скандали, то так, вони є, але це тільки підтверджує той факт, що наша антикорупційна система нарешті почала працювати. І результатом цієї роботи, звичайно ж, буде те, що ми будемо дедалі частіше чути про затримання певних людей, про корупційні скандали тощо. Тобто можна фокусуватися на негативі або можна подивитися на це з дистанції, або в перспективі, або не в статиці, а в динаміці, і зрозуміти, що насправді ці наративи не зовсім є правдивими.
Антиукраїнські наративи починають «цвісти» там, де особливо активно попрацювала російська агентура
— Хто поширює ці наративи?
— Звичайно, тут дуже помітна рука росії. Ми помічаємо, як деякі наративи починають цвісти в деяких країнах, там, де особливо активно попрацювала російська агентура. Але треба бути і перед собою чесними, що в деяких наративах є частина правди, і треба робити все, щоб змінити ситуацію. Або, наприклад, про втому. Це навіть не наратив. Людська психологія влаштована так, що ти не можеш довго фокусуватися на одній проблемі. Якщо подивитися на міжнародні медіа, Україна час від часу таки зникає з перших шпальт або перших хвилин ефіру. Тому важливо продовжувати адвокаціну роботу.
Українці за кордоном — наша армія амбасадорів, яка відповідає за колективний бренд «Україна»
— Але, загалом, міжнародні партнери усвідомлюють, що ми воюємо не лише за себе, а за Європу і весь цивілізований світ. І ті руйнування, яких знов і знов зазнає наша земля — це саме через цю боротьбу. Деякі соціологічні дослідження свідчать, що не всі у світі готові так, як ми, відстоювати свою незалежність і свободу…
— Абсолютно згодна. Вони навіть самі відверто про це кажуть. Дуже часто, коли виїжджаєш за кордон, вони тиснуть твою руку і говорять, що «якщо б на нас напали, то ми не впевнені, що ми, як суспільство, що ми, як армія чи держава, так би відреагували». І, звичайно, що можна робити, аби тема України, російської агресії і нашої боротьби проти неї не зникала з поля зору міжнародних партнерів — відповідь одна — продовжувати робити все те, що ми вже зараз робимо: консолідація нашого суспільства і робота в унісон, як ми і почали з першого ж дня широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Тому це точно також і відповідальність усіх нас. Звичайно, ми розуміємо, що держава має через свої та дипломатичні канали, і військові канали, і через канали міжнародного співробітництва працювати над темою підтримки України. Але тут точно є відповідальність і громадянського суспільства, і активної частини нашого суспільства, і просто кожного з нас.
Не забуваймо той факт, що зараз за межами України перебуває понад 8 мільйонів українців. На жаль чи на щастя, це зараз є наша армія амбасадорів, від дій, від слів і від поведінки яких нас будуть оцінювати. Тому кожен із нас має пам’ятати, що насправді всі ми відіграємо роль і несемо відповідальність за колективний бренд «Україна». Тому те, що ми можемо всі робити, незалежно від того, чим ми займаємося, — це розповідати про наші реформи, про історії успіху. Навіть якщо це історія успіху маленької громади. До прикладу, громади Тростянця, там де люди просто неймовірні, які одразу ж після деокупації просто зібралися і, не чекаючи допомоги, в унісон працюють, як злагоджений вулик, і відбудовують себе. Так само, як жителі Ірпеня, Бучі, Гостомеля також почали латати свої будівлі. Тому, якщо складно говорити про реформи, про якісь трансформації, які відбулися за останніх 9 років після Революції Гідності, просто розповідайте історії про те, яке ми сильне суспільство, як ми боремося за всі ті цінності, за які стоїть весь цивілізований світ. Тим самим ми проявляємо себе і відкриваємо серця людей за кордоном.
Фото, відео Віктора Дехтяра та Олексія Мосейченка
