«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Чомусь вважається, буцімто путін «рулить» росією лише зі свого «невразливого» підземного бункера під кремлем, за що й дістав своє основне прізвисько. Але насправді цей параноїк настільки боїться за власне життя, що останніми роками розбудовував для себе цілу систему «лисячих нірок» із підземним залізничним сполученням по всій країні. Там існують справжні міста навіть із палацами, та є все, щоби пережити ядерну зиму. Або ж — укритися з подільниками, якщо на росії станеться новий «жовтневий переворот», як у 1917-му.
Враховуючи, що офіційної інформації про ці секретні спорудження на московії у відкритих джерелах бути не може, кореспондент АрміяInform спробував узагальнити інформацію на основі відкритих джерел. Найцікавіше, що цю тему досліджують й самі росіяни, з-поміж яких наявні й не тільки їхні реальні опозиціонери.
Інформація від українських аналітиків
Одним із перших масштабами системи путінських підземних укриттів цікавився український журналіст Богдан Куфрик, який провів інтерв’ю з колишнім заступником голови СБУ генерал-майором Віктором Ягуном, директором Агентства з реформування сектору безпеки Іваном Ступаком, експертом Українського інституту майбутнього Денисом Богушем, та координатором групи «Інформаційний спротив» Олександром Коваленком, що мають інсайдерську інформацію.
За словами його співрозмовників, система секретних підземних бункерів у москві з’явилася ще за часів сталіна, коли велося будівництво метро. Негласна назва цієї системи — «Метро-2». Це дуже велика мережа підземель, що тягнеться на сотні кілометрів і пов’язує урядові установи самої москви й кремля навіть з іншими містами. Зокрема — з містами Балашиха й Чехов у московській області. Після приходу до влади путіна почалося будівництво нових підземних укриттів та залізниць в інших областях рф.
Було відновлене заморожене після розпаду срср будівництво бункерного містечка у горі Ямантау біля засекреченого містечка Мєжгор’є за півтори тисячі кілометрів від москви. Цей населений пункт з населенням близько 20 тисяч жителів перебуває під повним контролем фсб, в’їзд у місто дозволено лише за спеціальними перепустками. Над горою встановили безпольотну зону. Бункер у Ямантау призначений на випадок ядерної війни, тому роботи там проводяться велетенські.
Крім того, подібне бункерне сховище розбудовується в Онгудайському районі республіки Алтай за приблизно 4000 км від москви. Там розташований санаторій Газпрому «Алтайський двір». Під землею санаторію вже існує таємний бункер, будівництво якого путін почав у 2012 році та контролював цей процес особисто. Підземне сховище є у горах Південного Уралу, неподалік від гірськолижного центру «Абзаково», під Магнітогорськом за 1700 км від москви. Його будівництво почалося ще за часів «холодної війни», але під час президентства кремлівського карлика роботи з його створення та осучаснення різко активізувалися. Ну, а найновішим є бункер під палацом путіна в Геленджику.
Деякі з висновків українських аналітиків підтверджують американці. У звіті міністерства оборони США під назвою «Військові сили в перехідний період», кілька сторінок присвячені підземним урядовим об’єктам у москві. Зокрема зазначається, що мережа спеціальних ліній метро пов’язує глибоко розташовані під землею величезні командні пункти у столиці та за її межами. Один із таких пунктів знаходиться під Кремлем, другий — поряд із московським державним університетом
Що свідчить російська опозиція
Не менш цікаві речі з цього приводу розповів російський опозиціонер Геннадій Гудков в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, у підземних містах російського диктатора можуть знайти прихисток на кілька років десятки тисяч людей. Він стверджує, що за наказом путіна в росії збудовано величезну систему підземних бункерів, що здатні вмістити десятки тисяч людей. «Секретні бункери — це не бункери, а цілі підземні міста. Мені розповідали давно, навіть хотілося туди потрапити. Це величезна, гігантська порожнеча у землі на великій глибині. Звідти божевільний диктатор зможе продовжувати управління військами навіть у разі ядерного вибуху», — розповів Гудков.
Про те, що кремлівський карлик має глобальну мережу секретних бункерів від москви до Уралу і продовжує будівництво підземних сховищ, йдеться і у матеріалах журналістського розслідування загальноросійського видання «Собеседник». Автор розслідування і головний редактор цього видання Олег Ролдугін розповів про його результати в інтерв’ю телеканалу «Дождь».
Чесно кажучи, автора дуже здивував той факт, що він наважився на такий крок в умовах кремлівської цензури. Мабуть, він нині не за гратами через те, що інтерв’ю вийшло до початку широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну.
«Бункери почали будувати ще за радянських часів для перших осіб держави, але останнім часом ці роботи активізувалися. Точно є бункери і в москві, і на Уралі, є бункери в Поволжі», — заявив він. Далі він розповів, що у путіна є офіційна і неофіційна система бункерів. Офіційною системою бункерів займається головне управління спеціальних програм при президенті рф — це окрема силова структура, яка підпорядковується безпосередньо президенту. Ті ж самі будівельники, які будують офіційні бункери, зводять і приватні сховища для кремлівського щура. Їхня кількість, зі слів Ролдугіна, набагато більша, аніж офіційних, однак точну цифру вирахувати важко.
Результати свого розслідування Ролдугін підтверджував фактами. Один із секретних входів у тунель до бункерів редактор «Собеседника» виявив особисто біля Мічурінського проспекту у москві. Є в нього інформація й від московських дигерів. Таких об’єктів у їхній столиці не один десяток: Лучніковий провулок (недалеко від Луб’янки); Хрестовоздвиженський (біля міноборони); Таганка (поруч із головним кремлівським бункером сталіна). Дуже багато їх сконцентровано навколо колишнього пустиря, який московські дигери називають «Раменки-43». На анонімних засадах дослідники підземель розповідають, що саме там розташоване ціле підземне місто, пов’язане тунелями з кремлем.
Фото ілюстративні, з відкритих джерел
