Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Український рок-гурт «СКАЙ» знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Музиканти вже понад 20 років дарують своїм шанувальникам прекрасні музичні твори з глибоким сенсом. Спеціально для АрміяInform фронтмен рок-гурту Олег Собчук розповів про те, як допомагають ЗСУ, роль української пісні та творчість під час війни.
«Музика, мова, слово — це своєрідна зброя на інформаційному рівні»
— Олеже, розкажіть, будь ласка, як російсько-українська війна вплинула на вашу свідомість і яка ваша місія як музиканта?
— Це був чіткий сигнал того, щоб усвідомити «хто я?» та «звідки?». Підсилилися моя самоідентифікація як українця та відповідальність за речі, які я роблю. Моя місія в цій війні як людини та музиканта — робити все можливе для нашої перемоги.
«Нині ми маємо шанс провести українізацію нашої держави і ми мусимо це робити зараз».
По-перше, підіймати бойовий дух військових, заряджати їх енергією та позитивом. По-друге, збирати за допомогою концертів донати і передавати їх на Збройні Сили України та Сили оборони. І, по-третє, моя мета — доносити людям в інформпросторі про важливість нашої ідентичності. Ми маємо шанс провести українізацію нашої держави і ми мусимо це робити зараз, тому що це вартувало високої ціни українських життів.
читайте також:
— Починаючи ще з 2014 року ви постійно давали концерти нашим бійцям у прифронтових зонах. Скажіть, будь ласка, які найзворушливіші моменти були під час зустрічі з ними?
— Найзворушливіші моменти були тоді, коли наші погляди перетинаються, і ти розумієш, який тернистий шлях йому доводиться долати щоденно. А ще тоді, коли ти з повагою і зі слізьми дивишся на бійця, який втратив кінцівки, захищаючи нас, і бачиш, що попри все він залишається на позитиві. Вони готові йти далі та нищити рашистів і за це я вдячний їм. Більшість з них згодом стануть у стрій, а інші просто матимуть нормальне повноцінне життя… Вони цього заслужили.
Найзворушливіші моменти — коли наші погляди перетинаються, і ти розумієш, який тернистий шлях бійцю доводиться долати щоденно
— На вашу думку, як мистецтво впливає на війну і яку роль у цьому відіграє саме українська пісня?
— Мистецтво напряму впливає на війну. Музика, мова, слово — це своєрідна зброя на інформаційному рівні. Це дуже важливий культурологічний аспект, який потрібно підтримувати та приділяти його багато уваги.
Війну з рашистами ми виграємо тоді, коли наша держава стане українською не лише на полі бою, а в культурно-соціальній сфері також. Звісно, російськомовним виконавцям довелося перейти на державну мову через закони та війну. Це важкий та тривалий процес, але головне — почати це робити. І з часом їхні прихильники також почнуть розмовляти українською.
«Збираємо кошти, щоб врятувати кінцівку бійця і не допустити ампутації»
— Ви активно допомагаєте нашим військовим і є амбасадором національної програми «Врятуй кінцівку». Що підштовхнуло вас приєднатися до цієї акції?
— Нині в нас багато поранених бійців, яких потрібно відновлювати. Вони заслуговують на якісну операцію та повноцінне життя. І ми збираємо кошти на те, щоб врятувати кінцівку і не допустити ампутації. Про це прозвітуємо після нашого концерту в Палаці спорту. 30 гривень від продажу кожного квитка піде у фонд «Повернись живим» та на інші проєкти, спрямовані на пришвидшення нашої перемоги.
«Ми провели близько 150 таких благодійних концертів та передали близько 14 мільйонів гривень»
Моя позиція така: «Якщо я не у ЗСУ, то я для ЗСУ». Також за допомогою концертів ми разом з хлопцями збираємо кошти на зброю та передаємо її в умілі руки, а вони нищать ворога. За час широкомасштабного вторгнення ми провели близько 150 таких благодійних концертів та передали близько 14 мільйонів гривень. І будемо далі працювати задля перемоги.
Моя позиція така: «Якщо я не у ЗСУ, то я для ЗСУ»
— Як в українців змінилося сприйняття вашої творчості після широкомасштабного вторгнення?
— Я дуже радий, що пісня «Не відступати і не здаватися», яку я написав до широкомасштабного вторгнення, зараз працює на фронті, піднімаючи бойовий дух. Про це яскраво свідчать коментарі наших бійців під цією піснею в YouTube. Вони дякують, тому що наші пісні їхні.
«Коли мені важко, я згадую телефонний дзвінок товаришам на передову»
— Де ви берете мотивацію та натхнення працювати далі під час війни та ще й допомагати ЗСУ?
— Найкраща мотивація для мене — ЗСУ. Коли мені важко, я згадую телефонний дзвінок товаришам на передову і усвідомлюю, що їм набагато важче, ніж мені. Робота наших військовослужбовців та бажання їм допомогти — дає мені найбільшу мотивацію.
— Що ви хочете побажати нашим українським захисникам?
— Витримки, терпіння, мудрості, просто безстрашності та впевненості. Тому що у вас є надійний тил і ми разом йдемо до перемоги. Шалена вдячність усім нашим захисникам та захисницям. Ми на своїй землі, нам чужого не треба, тому ми переможемо! Світло завжди перемагає, так буде і нині…
