Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У Military Media Center відбувся брифінг представника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, присвячений підсумкам VI Міжнародної науково-практичної конференції «Застосування космічних та геоінформаційних систем в інтересах національної безпеки та оборони».
Використання результатів космічної діяльності в інтересах оборони нині набуває особливого значення. З одного боку, ми отримуємо неоціненний досвід залучення інноваційних космічних технологій в інтересах відсічі російській агресії. З іншого — в збройних силах країн-членів НАТО активно впроваджуються сучасні рішення, які забезпечують успішні воєнні дії з використанням космічного домену збройного протиборства.
Як повідомив під час брифінгу професор профільної кафедри Національного університету оборони України імені Івана Черняховського полковник Михайло Ракушев, наведене стало основним лейтмотивом проведення 23 травня поточного року чергової науково-практичної конференції, присвяченої застосуванню космічних та геоінформаційних систем в інтересах національної безпеки та оборони, яка завдяки активній участі наших партнерів має статус міжнародної. Організатором заходу традиційно є Національний університет оборони України імені Івана Черняховського та низка партнерів, які представляють вітчизняну та закордонну космічні галузі.
— Застосування космічних інформаційних систем в інтересах національної безпеки та оборони за роки незалежності України пройшло складний шлях, починаючи від військового будівництва щодо створення основ сектору безпеки та оборони держави до випробування його стійкості під час відсічі збройної агресії російської федерації. Подальший розвиток сектору безпеки та оборони потребує урахування досвіду України, Альянсу та Європейського Союзу в досягненні високого рівня боєздатності та опанування стандартів НАТО, зокрема щодо застосування космічних інформаційних технологій, — зазначив полковник Михайло Ракушев.
За його словами, цього року представники 57 організацій військового та цивільного сектору обговорили низку актуальних наукових проблем, у тому числі щодо перспектив застосування сучасних геоінформаційних систем в інтересах управління військами (силами), використання сил і засобів космічної підтримки під час підготовки та проведення операцій, розвитку національної геоінформаційної платформи тощо.
— На думку більшості учасників конференції, ми є свідками революційного впливу сучасних геоінформаційних та космічних систем (рішень) на виконання актуальних завдань оборони держави. Водночас їх подальший успіх потребує інтенсифікації впровадження інноваційних спеціальних програмних рішень в системи управління складових сектору безпеки і оборони держави, забезпечення їх використання належним кадровим потенціалом, пошуку нових підходів використання космічної діяльності в інтересах кінцевого користувача — солдата та командира на полі бою, — повідомив полковник Михайло Ракушев.
Відповідно, під час брифінгу були оприлюдненні основні положення з рішення наведеної науково-практичної конференції, зокрема:
- посилити співпрацю основних суб’єктів космічної діяльності держави та складових сектору безпеки і оборони у взаємодії з аналогічними структурами держав-партнерів;
- створити єдиний геоінформаційний простір на базі спеціалізованих геопорталів для зацікавлених користувачів;
- сприяти впровадженню спеціалізованого програмного забезпечення військового та подвійного призначення від провідних закордонних розробників, наприклад компанії ESRI (США) та сучасних електронних карт від структур Топографічної служби ЗС України тощо;
- забезпечити активне використання відповідного досвіду космічної підтримки збройних сил країн-членів НАТО, передусім у контексті надходження для потреб ЗС України сучасних зразків озброєння та військової техніки західного виробництва.
