Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
«Ми вже перейшли від політичних декларацій до юридично зобов’язуючих документів. Власне, Договір, підписаний у Рейк’явіку, — це документ, який покладає певні обов’язки на країн-підписантів», — про це зазначила заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра під час телемарафону єдиних новин, говорячи про створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України, інформує Урядовий портал.
На сьогодні триває процедура створення органів управління такого Договору. Це буде міжнародна організація, в якій працюватиме:
- Секретаріат, який займатиметься збором інформації щодо доказів завданих збитків;
- Правління, яке верифікуватиме зібрані докази та включати заявки до самого реєстру;
- Конференція учасників сторін, яка складатиметься з усіх учасників Договору, призначатиме виконавчого директора та прийматиме правила та процедури роботи Реєстру збитків.
«Це буде Міжнародна спільнота. При цьому Україна відіграватиме в цьому питанні ключову роль. Оскільки виконавчим директором може бути виключно кандидатура, запропонована Україною. Також свою кандидатуру Україна подає до правління цього реєстру, а ще буде представлена в конференції сторін», — розповіла заступник очільника Мін’юсту.
Реєстр включатиме заявки всіх осіб-постраждалих внаслідок агресії рф та доказову базу по цих заявках. А вже наступним кроком має стати створення Компенсаційної комісії, яка матиме компетенцію розглядати такі заявки та присуджувати суми відшкодування збитків.
«Плануємо, щоб на повну Реєстр запрацював з серпня цього року. До цього часу узгодимо всі кроки щодо створення органів управління та фінансування цієї організації», — повідомила Ірина Мудра.
Участь у Реєстрі є відкритою: після підписання Договору протягом невизначеного часу будь-які країни, які підтримали резолюцію Генасамблеї ООН про репарації для України, можуть долучитися до цього Реєстру.
Також Ірина Мудра розповіла, що в ЄС була створена робоча група для розгляду можливості використання заморожених російських активів для відбудови України.
«Першим нагальним питанням є сформувати розуміння, де такі активи зосереджені, в яких юрисдикціях і в яких сумах. Адже все, чим ми оперуємо на сьогоднішній день, — це відкриті дані з самого Центробанку росії, які були опубліковані на початку 2022 року. Якщо ми говоримо про суверенні активи, а це близько 300 млрд доларів, — то це дані, опубліковані ними ж. Тому, ЄС й іншим країнам необхідно розуміти, скільки саме цих активів є в їхніх юрисдикціях», — зазначила заступник Міністра юстиції України.
Наступним етапом для робочої групи є відпрацювання правових підстав для отримання доступу до цих активів, їх конфіскації.
