Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
АрміяInform продовжує цикл матеріалів про те, як росія впродовж своєї історії веде війни, що мають багато спільних рис. росіяни весь час намагаються загарбати чужу територію, не рахують власних втрат, а також мародерять, знущаються з мирного населення та намагаються уникнути відповідальності за воєнні злочини…
Угорська «Революція Гідності» і «сталінопад»
«Keresztbe vagy hosszába, menjen vissza Moszkvába!» («Впоперек чи вздовж, назад до Москви!») — одне з гасел Угорської революції 1956 року. Його вигукували протестувальники, які піднялися всією країною проти радянських військ, які від завершення Другої світової війни перебували в Угорській народній республіці.
Спочатку демонстранти — студенти та інтелігенція — несли червоні прапори і транспаранти, на яких були написані гасла про радянсько-угорську дружбу. Вони хотіли змін в уряді країни. Але дуже швидко мирна демонстрація переросла в зіткнення з підрозділами угорської держбезпеки, під час яких з’явилися перші вбиті та поранені.
«Ні кроку назад, позаду Москва!» — одне з євроінтеграційних гасел, що звучало 21 листопада 2013 року в Києві. Того дня розпочалася акція протесту студентів та інтелігенції, які вимагали від тодішнього президента віктора януковича підписати Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Число мітингарів значно збільшилося після силового розгону демонстрації вночі 30 листопада. Подальша протидія протестам з боку влади призвела до відкритого протистояння, що переросло в Революцію гідності.
У перший день протестів у Будапешті 23 жовтня 1956 року було повалено пам’ятник сталіну на проспекті Дожа Дьордь — центральний скульптурний твір столиці Угорщини. Від 25-метрового боввана залишилися тільки чоботи, в які протестувальники встромили угорський прапор.
8 грудня 2013 року учасники Євромайдану в Києві повалили пам’ятник лєніну, що бовванів на перетині Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка. На постаменті замість скульптури замайорів червоно-чорний прапор. Повалення цього пам’ятника викликало ланцюгову реакцію в усій Україні, яка одержала назву «ленінопад».
росіяни намагалися придушити протести
У Будапешті мітингарі стали впроваджувати свою паралельну владу. Партійна угорська верхівка стала просити москву, щоб радянські війська не відсиджувалися в гарнізонах, а втрутилися в ситуацію. І в Угорщину через Закарпаття увійшло кілька дивізій радянської армії, які приєдналися до тутешнього окремого корпусу. Агресори зайняли ключові об’єкти столиці країни, однак їх тут чекали не квіти, а запеклий опір. «Ruszkik házak» («росіяни, додому!») — писали угорці на стінах, палили військову техніку та гнали окупантів російською лайкою.
1 грудня 2013 року учасники Євромайдану створили свою паралельну владу — Штаб національного спротиву. Натомість сили, що підтримували віктора януковича, узгоджували свої дії з росією. Ба більше, до найбільш кривавих провокацій і вбивств на Майдані були причетні російські спецслужби (гур, фсб) та силовики (омон та ін.). 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності протестувальники під час штурму зірвали з офіцера шеврон мвс росії і як речовий доказ продемонстрували його на сцені Майдану. Були затримані два «не українські» снайпери в Києві, котрі стріляли і в українських працівників МВС, і в активістів Євромайдану. А один з українських телеканалів показав місце, де росіяни перевдягалися в українську форму. Згодом стало відомо, що саме 20 лютого 2014 року рф розпочала операцію із захоплення Криму.
Революція перемогла? Ні! Це — НАТО!
Революція в Угорщині перемогла. Колишній Прем’єр-міністр Угорщини Імре Надь, який підтримав протестувальників, повертається на посаду. Він просить москву вивести війська зі столиці, аби заспокоїти людей. Танки відійшли на 20–30 кілометрів, проте угорці почали вимагати повного виведення радянських військ із країни. Надь оголосив про скасування однопартійної системи і створення коаліційного уряду з представників партій, які діяли одразу після Другої світової війни, розпустив спецслужби, проголосив амністію і відчинив в’язниці, анонсував зміни в економіці…
Аналогічні процеси відбувалися і після перемоги української Революції Гідності. Проте, як згодом в Україні у 2014-му, так і в Угорщині в 1956-му, кремль «заспівав» про НАТО.
«Якщо радянські війська покинуть Будапешт, завтра тут будуть США та їхні союзники». «НАТО хоче використати територію Угорщини у своїй військових цілях, що створить загрозу для срср». До болю знайома риторика…
«росія, введи війська!»
Подальші події розвиваються за знайомим уже сценарієм. У москві з колишніх угорських сталіністів формується альтернативний «легітимний» уряд (згадаймо звернення відстороненого від влади президента України януковича від 1 березня 2014 року до російського очільника путіна з проханням про використання зс рф «для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності і захисту населення України»).
1 листопада військові розпочинають спецоперацію «Вихор». Солдатам і офіцерам пояснюють, що вони йдуть боротися з угорськими фашистами. А радянський посол заявив, що війська перетнули кордон лише для захисту цивільного населення в Угорській народній республіці (так само, як тепер).
Приголомшений Імре Надь заявляє про вихід країни з Варшавського договору і проголошує нейтралітет Угорщини. Одразу звертається до ООН про забезпечення гарантій нейтралітету. В країні формується Національна гвардія для забезпечення захисту Будапешта на випадок «можливого зовнішнього нападу» (аналог нашої територіальної оборони).
Тим часом радянське агентство новин «тарс» запускає фейк про те, що ескадрильні літаки під прикриттям Червоного Хреста постійно перевозять з австрійських аеродромів до Будапешта сотні угорських солдатів із заходу, зокрема колишніх офіцерів довоєнної армії Королівства Угорщина і сотні угорських солдатів і офіцерів, які служили в гітлерівській армії. Жодних доказів, що підтвердили б цю інформацію, досі не знайдено. Але аналогії з фейками про «війська НАТО, які воюють в Україні» напрошуються самі собою.
Будапешт «за три дні»
За три дні до наявних в Угорщині радянських військ було введено ще дві армії. 4 листопада понад 75 тисяч особового складу та 2500 танків під спільним командуванням маршала жукова (з москви) і маршала конєва (на місці) розпочинають штурм Будапешта. радянські війська завдавали тяжких артилерійських ударів і проводили наступальні «зачистки» силами піхоти за підтримки танків. Основними центрами опору стали робочі передмістя Будапешта, де місцеві ради зуміли очолити більш-менш організований опір. Не дивно, що саме ці райони міста піддалися найважчим масованим артобстрілам.
радянськими військами були зайняті угорські аеродроми і перекриті всі дороги на австро-угорському кордоні. Основні гарнізони угорських військ були заблоковані. Багато хто з них склав зброю без серйозного опору. Окупанти почали повертати до командування угорських офіцерів, знятих Імре Надем, а офіцерів, призначених замість знятих, заарештовувати.
Підсумок «денацифікації» по-угорськи
За статистичними даними, за період з 23 жовтня до 31 грудня 1956 року у зв’язку з повстанням і бойовими діями загинули 2652 громадянина Угорщини, поранено 19 226 осіб. Офіційні втрати радянської армії становили 669 убитих, 51 безвісти зниклий, 1540 поранених. Імре Надь і його міністр оборони Паль Малетер були засуджені до смертної кари за звинуваченням у державній зраді. Всього ж було страчено, за окремими оцінками, близько 350 осіб.
Масові арешти, організація таборів для інтернованих, військові суди, депортації до срср почалися наприкінці листопада. Близько 26 тис. людей зазнали судового переслідування, з них 13 тис. було засуджено до різних термінів ув’язнення. 846 заарештованих осіб було депортовано у в’язниці срср. Угорці масово емігрували — країну залишили майже 200 тисяч осіб, для яких в Австрії довелося створити табори біженців.
Упродовж наступних тридцяти років у країні заборонялося згадувати про придушену кремлем Угорську революцію, а окупаційні війська були виведені з Угорщини лише в 1992 році.
Підсумок «демілітаризації та денацифікації» України міг бути ще більш жахливим. Адже на початку широкомасштабного вторгнення в кремлі не приховували, що «в ідеалі треба звільнити Україну, зачистити її від нацистів, пронацистськи налаштованих людей та ідеологій». Але завдяки героїчному спротиву Збройних Сил України та всього українського народу злочинним намірам ворогів здійснитися не вдалося. І наша країна неодмінно захистить себе і всю перелякану минулими безчинствами росіян Європу від агресора, переможе та покарає країну-терориста!
