На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Наступ на північні області України може стати вирішальним у російсько-українській війні. «Він не лише зможе переламати негативну тенденцію для російських військ на літньо-осінню кампанію, а й зруйнує амбітні плани українців на контрнаступ і дозволить без зайвих втрат втримати Приазов’я», — таку думку висловлюють чимало московських «воєнних» експертів, аналізуючи стан справ у війні.
Зокрема, автор мілітарного видання «Репортер» Сергій Маржецкій, переконаний, що повний відхід зс рф із північно-східної України був величезною стратегічною помилкою. «Наслідком такого недалекоглядного нашого рішення є постійні обстріли прикордонних білгородської, брянської та курської областей, активні дії там ворожих ДРГ і навіть атаки на винищувачі та гелікоптери ВКС рф із авіазасади…», — зазначає він.
«Експерт» не каже, що загарбників звідти в запеклих боях вибили українські воїни, завдавши колосальних втрат агресору. І сьогодні на більшості напрямків для окупантів складається ситуація, коли ініціативою володіють захисники України.
Уже ні в кого немає сумніву, що контрнаступ українців буде доволі потужним, а його результати відчутними для загарбників. «Ситуація, яка виникла на Донбасі та у Приазов’ї, просто штовхає до якнайшвидшої активізації нашої армії на українському Лівобережжі, — таку думку висловлюють чимало російських експертів. — Для цього необхідно самим перейти в наступ, вдаривши точково, адекватно оцінивши свої реальні сили та можливості».
Окупанти розуміють, що принципово щось змінити на власну користь на Приазов’ї та Донбасі вони наразі не можуть, тому подальше продовження позиційних боїв, коли українці застосовують далекобійні і смертоносні види озброєнь, є їм вкрай невигідне. Отож, наступ на північно-східні регіони України сьогодні розглядається москвою, як можливість хоч якось переламати негативний для себе перебіг війни.
Перше і головне, що повинні зробити російські війська (на думку багатьох «запарєбріківських» експертів) — це спочатку знищити транспортну інфраструктуру через Дніпро з метою ізоляції Лівобережжя як окремого театру воєнних дій. Це позбавить ЗСУ можливості завдати вирішального удару на південному напрямку, оскільки вони залишаться без постачання, ротації та поповнення. А також розпочати наступ на Суми і Чернігів.
Щодо останнього, то взяти його окупати планують обов`язково. Чернігів їм потрібний для створення нависаючої загрози наступу російської армії на столицю Київ. Захоплення «північного форпосту» України змусить ЗСУ перекидати значні сили на північ саме зі східного і південного напрямків. Що значно послабить угрупування українських військ. Влаштувати таку перманентну загрозу можна, якщо провести наступальну операцію із захоплення саме Чернігова та низки прикордонних міст і населених пунктів Чернігівської області для формування так званого поясу безпеки.
24 лютого 2022-го наступальний кидок зс рф на українську столицю також йшов через Чернігів. Завдяки мужності і стійкості його захисників взяти місто російські війська не змогли. Вони його обійшли і рушили далі на Київ. Цим і скористались українські сили, які били по тилах росіян і змусили їх залишити захоплені території.
Поки що про наступ на Київ думати ранувато, вважають російські експерти, проте конче необхідно створити для української столиці постійну загрозу з півночі, звідки можна тримати під вогневим контролем і місто, і переправи через Дніпро.
Щодо захоплення самого Чернігова, то на думку воєнних експертів, брати місто штурмом «в лоб» зовсім не обов’язково. Для повної блокади його буде цілком достатньо угруповання у 20-30 тисяч осіб. Для створення надійного зовнішнього контуру безпеки від спроби розблокування, охорони тилів і колон постачання, прикриття прикордоння знадобиться ще стільки ж.
Окупанти вважають, що приходити на Чернігівщину їм треба «всерйоз і надовго», з облаштуванням потужних довготривалих укріпрайонів. Український гарнізон, який залишиться в оточенні, буде позбавлений постачання та поповнення, безперервно знекровлюватиметься постійними точковими обстрілами, поки не здасться або не буде знищений під час штурму.
Операція буде схожа на захоплення Маріуполя. Росіяни планують, що до заблокованого міста увійдуть штурмові загони «вагнера» чи «кадирівців». А для прискорення процесу захоплення Чернігова чисельність угруповання, безпосередньо задіяного в зачистці міських кварталів, можуть довести до 40-50 тисяч осіб, посиливши карателів росгвардією і росполіцією. Багаторазова чисельна перевага над знекровленим та оточеним гарнізоном, вважають загарбники, має дати їм позитивний результат.
«Репортер» і Сергій Маржецкій вважають, що захоплення росіянами прикордонних міст Чернігівської області стане для них великим воєнним успіхом. Адже будуть прикриті від українських обстрілів прикордонні брянська та курська області, припинені можливі диверсійні рейди противника.
Крім того, перетворення самого Чернігова на російський бастіон, де можна буде зосередити велике угруповання військ окупантів, створить для Києва джерело перманентної загрози наступу, і змусить перекинути значний військовий контингент українських сил під столицю. А це означатиме, що зосередити потужне військове угрупування на південному чи східному напрямках український Генштаб уже наразі не зможе, адже над ним постійно висітиме ризик контрудару російської армії по Києву.
А щодо Сум, то цей обласний центр, на думку росіян, можна взяти навіть дещо простіше. Операцію щодо оточення та взяття у блокаду міста цілком реалістично здійснити навіть наявними на даному напрямку російськими силами. Алгоритм той самий, як і з Черніговом — взяти у блокаду, а також оточити місто мережею укріпрайонів, знекровити гарнізон і примусити його до здачі або знищити в результаті штурму переважаючими силами.
Захоплення Сумської області для окупантів дозволить також прикрити власні прикордонні райони. Крім того, вони вважають, що втрати Сум і Чернігова для українців стануть болісною поразкою, а для себе «моральною компенсацією» за безславну здачу Херсона.
Щодо стратегічного значення захоплення росіянами згаданих територій, то маючи плацдарми на півночі Донбасу та на півдні Сумщини, противник зможе приступити до блокади Харкова. З такого положення він буде намагатись взяти дороги до першої столиці під вогневий контроль і перерізати шляхи постачання для його гарнізону. Все це, вважають російські «експерти», дозволить їхній армії відігратися за принизливе вересневе «перегрупування».
А далі Сумська та Харківська області можуть використовуватись як плацдарми для наступу в напрямку річки Дніпро: через Полтаву на Кременчук та через Павлоград на місто Дніпро. Це може призвести до блокування найбільшого угруповання ЗСУ на Донбасі й Запоріжжі. Противник планує там його знищити. Хоча, можливо, що українська армія просто відійде за Дніпро з території Донеччини і Луганщини та лівобережної частини Запорізької та Херсонської областей.
Такий результат росіяни вважатимуть «великою стратегічною перемогою», яка дозволить захопити половину України і побудувати фактичний кордон Дніпром. Ця природна перешкода, вважають московити, зможе убезпечити їх від перманентної загрози стрімких проривів українських танкових і механізованих частин.
Далі у планах москва готуватиме свою армію та військову промисловість до подальшого протистояння, форсування Дніпра, захоплення Києва і окупації Причорномор’я.
Фото ілюстративні з відкритих джерел
