Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
«Саме за такими льотчиками — майбутнє авіації», — впевнено казав командир підрозділу, коли молодий капітан Сергій Пархоменко раз за разом здійснював бойові вильоти. Командир авіаційної ланки у свої 25 років захищав Україну в повітрі так завзято, що й значно старші побратими часто звертались до нього за порадою…
Приклад молодому льотчику було з кого брати — вступив до військового вишу у 2014-му, коли тато виконував бойові завдання в повітрі АТО… Та й дідусь Сергія — військовий авіатор, тож все дитинство Сергія минуло на аеродромах, у гарнізонах…
У березні 2022-го Сергій і сам став батьком. Очевидно, що колеги зрозуміли би, якби капітан трішки більше часу проводив із родиною, та Сергій запевняв, що тепер, як ніколи, є задля кого воювати…
Результати бойової роботи молодого офіцера вражають. Близько 40 бойових вильотів у складних умовах протидії ворожих засобів ППО і винищувальної авіації окупантів… А ще — десятки знищених ворожих танків, більше ніж пів сотні броньованих машин, цистерн із пальним, транспортних засобів, сотні окупантів, тисячі врятованих життів українців… Він неодноразово уміло виводив українську авіацію з-під ракетних ударів ворога та завжди першим рвався в бій…
— А ще він був справжньою душею авіаційного підрозділу, командиром-лідером і просто чудовою людиною, — прокоментували побратими капітана. — Однозначно гідний син свого батька — полковника Ігоря Пархоменка, повного лицаря ордена Богдана Хмельницького.
Загинув Сергій 14 травня 2022-го, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області в районі населеного пункту Гуляйполе, до останнього залишаючись відданим захисником українського народу…
Під час прощання із пілотом у небі над Вінницею кружляли винищувачі, та найбільше вражали не вони, а маленьке немовля, яке дбайливо колисали рідні та побратими Героя України…
