Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Підрозділ, яким командує Олексій, наразі виконує широкий спектр завдань на одній з ділянок уздовж лінії зіткнення з російськими загарбниками. Між нашими захисниками і армією окупантів тут розташована природна перешкода — лиман. Тож військовослужбовці підрозділу на даному напрямку, поміж іншого, займаються охороною і обороною узбережжя з морського напрямку, спостереженням за надводною обстановкою тощо.
— У зоні особливої уваги нашого спостереження перебувають населені пункти на тимчасово окупованій території Миколаївської області. Ми цілодобово ведемо візуальну розвідку за допомогою спеціальних комплексів, – розповідає Олексій.
На територіях, зайнятих противником, наші військовослужбовці намагаються виявити розташування сил та засобів противника, спостережних постів, вогневих позицій, місця проживання особового складу тощо.
За словами офіцера, нещодавно було викрито місце проживання особового складу російських окупаційних військ, яке вони водночас використовували як спостережний пост. Найбільш імовірно це був командно-спостережний пункт противника. За результатами збору, аналізу й обробки матеріалів розвідки і спостереження цілей противника Командуванням було сплановано та знищено КСП противника — понад десяток окупантів залишили цю унікальну рекреаційну зону двохсотими і трьохсотими туристами.
— Ми знищуємо ворога методично і точно, завдаючи точкових ударів у виявлених і підтверджених місцях його зосередження, переконавшись у тому, що не буде завдано шкоди нашим громадянам, — розповідає Олексій. — На жаль, загарбники діють інакше. У більшості випадків це міномети 82 і 120 мм, останнім часом збільшилась кількість обстрілів зі ствольної артилерії та РСЗВ. Вони іноді просто хаотично здійснюють вогневе ураження по береговій лінії, від чого страждає цивільне населення.
За даними нашої розвідки, ми знаємо, що нашим захисникам протистоять підрозділи однієї з бригад морської піхоти рф та окрема зведена козача бригада, як їх називають місцеві — «лошки». Наразі ці формування постійно проводять якісь ротації, прибирають усіх мобілізованих звідти, заводять регулярні підрозділи, напевне, очікують нашого наступу.
Командир підрозділу зазначає, що спостережні пости противник обладнав уздовж усієї берегової лінії. Проте перспектив закріпитися там у них нема, зокрема й через природні умови.
— Противник розуміє наші сили і можливості, тому й не намагається висадити свої сили на цей берег, вдаючись періодично до мінометно-артилерійських обстрілів населених пунктів та інфраструктурних об’єктів. Ми розуміємо, що окупанти використовують свої спостережні пости для наведення своєї артилерії. Тобто наше завдання — не просто їх виявити, а й знищити їх, — зазначає Олексій.
— Мій особовий склад налаштований і надалі звільняти рідну землю, найбільша нагорода для них — це завдавання противнику вогневого ураження і знищення загарбників нашої землі. Після кожного успішно виконаного завдання з ліквідації окупантів у моїх підлеглих з’являється ще більше мотивації виганяти москалів з нашої країни усіма можливими силами та засобами. Усі ми готові йти далі аж до повного звільнення усієї території України, — підсумовує командир підрозділу.
На завершення нашої розмови він розповідає, що днями артилерія старшого начальника здійснила вогневе ураження скупчення живої сили противника, за радіоперехопленнями в них десять трьохсотих, четверо з яких потім не доїхали, стали двохсотими…
Відео з архіву підрозділу
Фото автора
