«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Нещодавно у зверненні до українців з нагоди перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років Президент України запропонував встановити в Україні День пам’яті та перемоги 8 травня, натомість 9 травня відзначати День Європи. Відповідний законопроєкт Володимир Зеленський подав до Верховної Ради України.
Коментар щодо запропонованих Президентом новацій кореспонденту АрміяInform надав історик, редактор онлайнового науково-популярного суспільно-історичного видання «Історична правда» Ігор Бігун.
— Чим обумовлена пропозиція перенести святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років на 8 травня?
— Запропонована Президентом новація обумовлена історичними фактами, які свідчать про те, що нацистська Німеччина капітулювала саме 8 травня 1945 року, і саме в цей день і завершились бойові дії на європейському театрі Другої світової війни. Відповідно більшість країн Європи, країни Північної Америки відзначають День перемоги у Європі саме 8 травня.
9 травня День перемоги відзначали лише в радянському союзі та залежних від нього країнах Варшавського договору, а згодом у державах, які виникли після розпаду срср. Окрема дата святкування перемоги 9 травня виникла тому, що підписання капітуляції нацистської Німеччини відбулось у два етапи. Перше відбулось 7 травня у французькому містечку Реймс, де розташовувалась штаб-квартира верховного командування експедиційними силами союзників у Європі. Перед західними союзниками капітуляцію підписав представник верховного командування вермахту генерал-полковник альфред йодль. У підписаному 7 травня 1945 року акті капітуляції був пункт про те, що припинення вогню набуває чинності 8 травня о 23:01.
— Чи брали участь у підписанні акту капітуляції нацистської Німеччини представники радянського союзу?
— Так, від імені ставки верховного головнокомандувача срср акт підписав генерал-майор Іван Суслопаров. Щоправда, він підписав документ на власний страх і ризик. Суслопаров зробив запит про свої повноваження у ставку, однак на момент підписання акту відповідь ще не надійшла. Оскільки зволікати було неможливо, Суслопаров поставив свій підпис, і лише через шість годин після фактичного підписання акту отримав повідомлення, що він не має відповідних повноважень. Утім, документ уже було підписано, це був доконаний факт.
Дізнавшись, що акт капітуляції Німеччини все ж був підписаний 7 травня у Реймсі, сталін був дуже незадоволений. Він сприйняв це як констатацію факту, що остаточну крапку у війні поставили західні союзники, а внесок срср немов би не було оцінено належним чином. сталін вважав, що оскільки найбільших збитків від війни зазнав радянський союз і найбільших втрат німецькій воєнній машині завдала червона армія, то саме радянський союз має виняткове право приймати капітуляцію.
— Однак юридично документ про капітуляцію вже існував, він підписаний, зокрема, й представником радянського союзу, нехай навіть без відповідних повноважень. Як вирішили вийти з ситуації?
— Спочатку сталін взагалі не хотів визнавати Реймський акт, однак союзники наполягали, що цей документ є доконаним фактом і немає підстав його не визнавати чи скасовувати. Тому радянський вождь запропонував вважати Реймський акт попереднім протоколом капітуляції і провести ще одну церемонію, яка б вважалась ратифікацією цього протоколу. Союзники дали на це згоду й увечері 8 травня 1945 року в передмісті Берліна Карлсгорсті, де розташовувалась радянська військова адміністрація, провели ще одну церемонію підписання. Тут радянську ставку представляв уже маршал георгій жуков, а від імені німецької армії документ підписали фельдмаршал вільгельм кейтель і командувачі військово-повітряних і військово-морських сил.
Підписання відбулось 8 травня 1945 року за кілька годин до півночі, й у новому документі був зафіксований той самий час припинення вогню, що й у Реймському акті — 8 травня 1945 року о 23:01. Тож дата 8 травня фігурувала в обох документах. І лише через те, що на момент введення в дію акту капітуляції за московським часом була вже перша година ночі 9 травня, то відраховувати капітуляцію почали від цієї дати. До того ж сталіну важливо було якось відділити срср від союзників по Антигітлерівській коаліції для того, щоб підкреслити винятковий внесок радянського союзу в розгром нацизму і применшити роль британців та американців, яким постійно дорікали, що Другий фронт у Європі вони відкрили надто пізно — аж у 1944 році. Ця мотивація так само слугувала приводом для того, щоб святкувати перемогу в срср окремо — 9 травня, а не 8 травня.
— Тож ініціатива Президента України є історично обґрунтованою і доцільною?
— Усі історичні обставини вказують на те, що 8 травня є днем завершення війни у Європі і відповідно Днем перемоги у війні в Європі. Святкування в срср саме 9 травня було спричинене бажанням підкреслити винятковий внесок радянського союзу в перемогу над нацизмом і применшити роль союзників. Досягли ж цього завдяки маніпуляції з часовими поясами.
Ініціатива Президента України святкувати День перемоги над нацизмом 8 травня відновлює історичну справедливість і ліквідує перехідний компромісний варіант, який утворився 2015 року. Тоді було встановлено День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років 9 травня. Другу дату зберегли, оскільки суспільство ще не було готовим до серйозніших змін. Однак нині соціологічні опитування свідчать, що ініціатива цілком на часі.
