Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Коли раніше мова йшла про можливе зіткнення між армією рф та арміями країн-членів НАТО, то говорили, що багато буде залежати від конкретних обставин та умов бойових дій. Загалом можна сказати, що за повідомленням російських ЗМІ, у армії рф начебто є сучасна техніка та зброя, що здатна протистояти танкам «Леопард», «Челенджер» та «Абрамс». Вони розповідали, що у складі армії рф були власні «аналоговнетні» танки, такі, як Т-90 та Т-14 «Армата», які також мають високу бойову ефективність і забезпечені сучасними системами управління та захисту. До того ж на минулорічних змаганнях з танкового біатлону росіяни намагалися довести, що на успішність бойових дій впливає не тільки технічна перевага танка, але й підготовка екіпажу, використання тактики ведення бойових дій.
Та ключове слово тут «раніше». За більше ніж рік великої війни українські військові вже знищили або «затрофеїли» чимало «сучасних» танків рф. Досвід використання танків Т-90А на російсько-українській війні показав, що низка конструкторських рішень під час розробки цієї машини стали провальними для поля бою. Що ж стосується технічного стану трофеїв, то внаслідок низької навченості екіпажів і російського «разгильдяйства», він залишає бажати кращого. Та й це ще не все.
Враховуючи останні факти, що з’являються на різних ресурсах у відкритому доступі, навіть Т-64 та Т-72, спроможних виконувати бойові завдання, на озброєнні армії рф залишилося небагато. Вони масово знімають з консервації застарілі радянські танки середини минулого сторіччя. І якщо спочатку мова йшла про Т-62, який був глибокою модернізацією танка Т-55, то зараз виявляється, що росіяни вже знімають зі зберігання та везуть на передову Т-55 і навіть Т-54, які останнім часом можна було побачити лише у музеях!
Останній військовий парад 9 травня 2023 року на червоній площі, у якому брав участь лише один-єдиний радянський танк Т-34 та кілька бронемашин і ракетних комплексів, став взагалі ганьбою для путіна, якій звик щороку доводити всім могутність «другої армії світу».
У цьому контексті варто ще й подивитися на різницю між радянськими танками та танками країн НАТО, зокрема німецьким «Леопард» та американським «Абрамс». Ці машини створені з урахуванням безпеки екіпажу та зручності ведення бойових дій. Вони мають ряд суттєвих технічних переваг, таких, як встановлені тепловізори та лазерні далекоміри, починаючи з модифікацій дев’яностих років, що дозволяє раніше виявляти ворога порівняно з радянськими танками. Крім того, вони мають командирську панораму, інтегровану систему управління вогнем та прицільні оглядові пристрої, які забезпечують ефективніший огляд поля бою та забезпечують точність стрільби.
— Стандартною вправою для екіпажів німецьких «Леопардів» є не просто стрільба по мішенях, а влучання в конкретну частину ворожого танка. Техніка це дозволяє, все інше — вправність екіпажу, — пояснює в коментарях для одного з українських видань військовий експерт Олег Катков. — Досконала система управління вогнем та вкрай вдала підвіска дозволяють стріляти прицільно на дальність 5 км при швидкості до 30 км на годину під час руху по бездоріжжю. Ще однією перевагою є підкаліберні бронебійні боєприпаси, який мають наконечник зі збідненого урану або вольфраму, що забезпечує величезне бронепробиття, яке значно перевищує показники бронювання застарілих радянських машин.
Дехто, як і автор, з власного досвіду, скаже, що під час широкомасштабного вторгнення безпосередньо танкових боїв майже не було. Здебільшого танки використовують осколково-фугасні боєприпаси для підтримки своїх військ та ураження ворожих опорних пунктів. Тож такі показники, як бронезахист і вогнева перевага, зараз не важливі, але це стосуються лише умовної позиційної війни. Створеному за підтримки іноземних партнерів для контрнаступу ЗСУ броньованому кулаку з «Леопардів», «Челенджерів», «Мардерів» та іншої сучасної техніки, до якого згодом мають долучитися й «Абрамси», російській армії, оснащеної застарілою технікою з погано навченими екіпажами, протипоставити буде нічого.
Отже, враховуючи використання застарілого радянського мотлоху, який ще й перебуває у дуже поганому технічному стані (правильно зберігати техніку в срср та на росії ніколи не вміли), на росіян знову очікує неприємний досвід Другої світової війни, коли радянські танки у прямих зіткненнях з німецькими зазнавали колосальних втрат внаслідок недосконалого озброєння та бронювання. Розуміючи це, вони зараз посилено мінують найбільш небезпечні з їхньої точки зору напрямки можливого удару наших військ та й це їх не врятує.
