Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Усім добре відомий вислів «Без надійного тилу немає успішного фронту» став для українського суспільства радше гаслом, аніж афоризмом, адже з перших днів війни наші громадяни консолідували свої зусилля задля спільної перемоги над окупантом. Не секрет, що на початку широкомасштабного вторгнення відверто бракувало військового спорядження, техніки та обмундирування. Та з часом ситуація покращилась у рази і зараз вона, за словами самих військових, навіть краща, аніж до війни.
Кореспондент АрміяІnform побував у роті логістики івано-франківської окремої бригади Сил ТрО, аби з’ясувати, як харчуються та вдягаються військові, де обслуговується їхня техніка та чи всього вистачає українським захисникам на фронті.
— На початку війни було значно важче, техніка, котру терцентри комплектування мобілізували до армії, ну, м’яко кажучи, була не з автосалону, — розповідає командир роти логістики на псевдо Bacardi. — Та й взагалі практично весь інвентар для побутового вжитку нам або ж дали волонтери, або ж купляли за свої кошти. Проте ніхто абсолютно цими проблемами не переймався, бо ж першочергове завдання було зупинити ворога та не дати йому захопити Україну. Тепер все по іншому — на складах є все, що потрібно для якісного виконання бойових завдань. Харчів та обмундирування вдосталь, бронезахист теж є і наші воїни можуть, без перебільшення, тепер підбирати собі бронежилет чи шолом відповідно до своїх розмірів.
Ситуація з автотранспортом дещо інша, адже машини постійно експлуатуються і їх потрібно періодично приводити до ладу.
— Для ремонту автомобілів у нас є спеціально обладнаний пункт, так би мовити, «військове СТО», на якому працюють дійсно професіонали. Наприклад, у нас є механік, котрий у цивільному житті працював на автосервісі BMW і вважається на Прикарпатті одним з найкращих за своїм профілем, — запевняє командир. — Якщо ж авто потребує серйознішого втручання, ми залучаємо благодійників, з котрими вже співпрацюємо майже рік. У таких випадках веземо машину на той сервіс, де є спеціальне обладнання, і там ремонтуємо автівку, за послугу власники СТО коштів не беруть, бо ж спільну справу робимо. Із запчастинами зараз теж, в принципі, проблем немає — дещо виділяє держава, дещо волонтерський фонд, з яким ми співпрацюємо. Все працює доволі синхронно та безперебійно. Звичайно, це бойові дії, бувають непередбачувані ситуації, але, в основному, порядок роботи вже налагоджено.
З продовольчим забезпеченням теж немає особливих проблем, всі харчі доставляються централізовано постачальником на склади військової частини, а вже звідти розподіляються по підрозділах на передові позиції. У літній період можуть виникнути проблеми зі зберігання продовольства, проте ситуація контролюється за рахунок використання холодильників і морозильних камер.
— Скажу чесно, якщо логістика у військовій частині працює правильно, посадові особи знають, як організувати чи налагодити процес, то згодом все дійде до автоматизму і нічого в цьому важкого немає, — продовжує Bacardi. — Єдине, мабуть, болюче поки що питання — це документообіг, котрий забирає певний час. Я впевнений, що вже скоро ми перейдемо на автоматизовану електронну систему логістичного забезпечення, яка є у військових НАТО, і це значно спростить роботу — буде менше втручання у процес людського ресурсу.
Як і в більшості підрозділів, люди в роті логістики практично всі мобілізовані, багато хто взагалі не служив у війську. Проте командири намагаються підбирати у підрозділи тих людей, котрі ще з цивільного життя мають відношення до того чи іншого виду логістики: продовольства; інженерного забезпечення; ремонту авто тощо.
— Я теж раніше не служив у війську, працював регіональним менеджером по західній Україні відомого виробника спиртних напоїв Bacardi Limited, звідси й маю такий позивний, — усміхається командир. — Заробляв непогані гроші, будував майбутнє, та мені б не дозволила совість залишитись осторонь війни в Україні, тож зараз я тут. Організаторські здібності з «цивілки», мабуть, дозволяють правильно керувати процесами, управляти підлеглими людьми, а відтак і тил у нашої бригади надійний.
