Спрощений алгоритм дозволяє поновитися до війська без судової тяганини. Це стало вирішальним аргументом для багатьох бійців. Історію одного із них фахівці групи комплектування 1-ї Президентської…
Усім добре відомий вислів «Без надійного тилу немає успішного фронту» став для українського суспільства радше гаслом, аніж афоризмом, адже з перших днів війни наші громадяни консолідували свої зусилля задля спільної перемоги над окупантом. Не секрет, що на початку широкомасштабного вторгнення відверто бракувало військового спорядження, техніки та обмундирування. Та з часом ситуація покращилась у рази і зараз вона, за словами самих військових, навіть краща, аніж до війни.
Кореспондент АрміяІnform побував у роті логістики івано-франківської окремої бригади Сил ТрО, аби з’ясувати, як харчуються та вдягаються військові, де обслуговується їхня техніка та чи всього вистачає українським захисникам на фронті.
— На початку війни було значно важче, техніка, котру терцентри комплектування мобілізували до армії, ну, м’яко кажучи, була не з автосалону, — розповідає командир роти логістики на псевдо Bacardi. — Та й взагалі практично весь інвентар для побутового вжитку нам або ж дали волонтери, або ж купляли за свої кошти. Проте ніхто абсолютно цими проблемами не переймався, бо ж першочергове завдання було зупинити ворога та не дати йому захопити Україну. Тепер все по іншому — на складах є все, що потрібно для якісного виконання бойових завдань. Харчів та обмундирування вдосталь, бронезахист теж є і наші воїни можуть, без перебільшення, тепер підбирати собі бронежилет чи шолом відповідно до своїх розмірів.
Ситуація з автотранспортом дещо інша, адже машини постійно експлуатуються і їх потрібно періодично приводити до ладу.
— Для ремонту автомобілів у нас є спеціально обладнаний пункт, так би мовити, «військове СТО», на якому працюють дійсно професіонали. Наприклад, у нас є механік, котрий у цивільному житті працював на автосервісі BMW і вважається на Прикарпатті одним з найкращих за своїм профілем, — запевняє командир. — Якщо ж авто потребує серйознішого втручання, ми залучаємо благодійників, з котрими вже співпрацюємо майже рік. У таких випадках веземо машину на той сервіс, де є спеціальне обладнання, і там ремонтуємо автівку, за послугу власники СТО коштів не беруть, бо ж спільну справу робимо. Із запчастинами зараз теж, в принципі, проблем немає — дещо виділяє держава, дещо волонтерський фонд, з яким ми співпрацюємо. Все працює доволі синхронно та безперебійно. Звичайно, це бойові дії, бувають непередбачувані ситуації, але, в основному, порядок роботи вже налагоджено.
З продовольчим забезпеченням теж немає особливих проблем, всі харчі доставляються централізовано постачальником на склади військової частини, а вже звідти розподіляються по підрозділах на передові позиції. У літній період можуть виникнути проблеми зі зберігання продовольства, проте ситуація контролюється за рахунок використання холодильників і морозильних камер.
— Скажу чесно, якщо логістика у військовій частині працює правильно, посадові особи знають, як організувати чи налагодити процес, то згодом все дійде до автоматизму і нічого в цьому важкого немає, — продовжує Bacardi. — Єдине, мабуть, болюче поки що питання — це документообіг, котрий забирає певний час. Я впевнений, що вже скоро ми перейдемо на автоматизовану електронну систему логістичного забезпечення, яка є у військових НАТО, і це значно спростить роботу — буде менше втручання у процес людського ресурсу.
Як і в більшості підрозділів, люди в роті логістики практично всі мобілізовані, багато хто взагалі не служив у війську. Проте командири намагаються підбирати у підрозділи тих людей, котрі ще з цивільного життя мають відношення до того чи іншого виду логістики: продовольства; інженерного забезпечення; ремонту авто тощо.
— Я теж раніше не служив у війську, працював регіональним менеджером по західній Україні відомого виробника спиртних напоїв Bacardi Limited, звідси й маю такий позивний, — усміхається командир. — Заробляв непогані гроші, будував майбутнє, та мені б не дозволила совість залишитись осторонь війни в Україні, тож зараз я тут. Організаторські здібності з «цивілки», мабуть, дозволяють правильно керувати процесами, управляти підлеглими людьми, а відтак і тил у нашої бригади надійний.
