Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
МЗС України вітає оприлюднення Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) «Звіту про порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом у сфері прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з примусовим переміщенням та/або депортацією українських дітей до російської федерації».
Підготовлена незалежною місією експертів Московського механізму ОБСЄ доповідь є першим окремим міжнародним звітом, присвяченим проблематиці незаконного переміщення Росією українських дітей. Слід зазначити, що Російська Федерація відмовилась співпрацювати із згаданою місією.
Серед ключових висновків Звіту необхідно виділити, що:
- велика кількість українських дітей, починаючи з 24 лютого 2022 року і раніше цієї дати, були переміщені на тимчасово окуповані території України та на територію російської федерації, що може кваліфікуватися як злочин проти людяності «депортація або примусове переміщення населення»;
- евакуація та тривале переміщення українських дітей без згоди є порушенням міжнародного гуманітарного права, а в окремих випадках — серйозними порушеннями IV Женевської конвенції та воєнними злочинами;
- примусово переміщені чи депортовані українські діти опиняються в суцільно російському середовищі, зокрема за мовою, звичаями та релігією, та піддаються проросійській інформаційній кампанії, яка часто зводиться до цілеспрямованого перевиховання та залучення до військової освіти;
- дії росії із зміни громадянства українських дітей, незаконне усиновлення дітей або подібні заходи з асиміляції є порушеннями IV Женевської конвенції;
- російська федерація створює різноманітні перепони для сімей, які прагнуть повернути своїх дітей, а також перешкоджає встановленню переліку та місцезнаходженню дітей, що є порушенням Женевських конвенцій;
- зафіксовано численні та повторювані порушення інтересів та прав дітей, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, зокрема права на ідентичність, сім’ю та возз’єднання з сім’єю, освіту, доступ до інформації, відпочинок, дозвілля, свободу думки, совісті та релігії, права на свободу і недоторканність тощо;
- сукупні наслідки цих численних порушень викликають серйозні занепокоєння щодо того, що було порушено право переміщених українських дітей не піддаватися катуванням і жорстокому поводженню та іншим нелюдським або таким, що принижують гідність, видам поводження чи покарання.
Україна наголошує, що примусове переміщення або депортація українських дітей до рф може становити геноцид згідно із статтею ІІ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року.
Висновки Звіту можуть бути використані у рамках національних та міжнародних механізмів притягнення до відповідальності замовників і виконавців зафіксованих у Звіті злочинів.
