Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Про це розповів під час презентації першого соціологічного дослідження серед російських військовополонених в ході брифінгу у Military Media Center представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
У межах опитування досліджувалась мотивація військовослужбовців до служби у російських рф, а також суб’єктивна оцінка умов служби. Найсильнішим фактором, що мотивував респондентів до служби, стало «бажання життєвої стабільності» — 54,8% присвоїли максимальну оцінку (5 з 5), та «можливість просунутись у Житті» — 35,9%.
— Тобто не любов до батьківщини, навіть не довіра до пропаганди чи любов до путіна, скабєєвой, соловьева, а бажання «життєвої стабільності». Це приблизний характер, з яким стикаються українські сили оборони, коли ми говоримо про звільнення і деокупацію українських територій. Зокрема це пояснює картини мародерства та інших злочинів. Для даних персонажів служба у війську це не захист батьківщини, навіть не звільнення якихось умовних російськомовних як говорить російська пропаганда, а власна життєва стабільність, можливість просунутись у житті, — зазначив Андрій Юсов.
При цьому, абсолютно не знайшли підтримки у респондентів такі твердження «бажання помститись за товаришів» та «бажання бути професійним військовим».
Лише у 3,3% опитаних виправдались очікування від вступу на службу в ВС РФ. Для 45,7% ці очікування не справдилися взагалі, і 51% опитаних відповіли «нейтрально».
Підготувала Леся Медведенко
