Чоловік свідомо перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України, діючи в кінцевому підсумку на користь держави-агресорки російської федерації. За це суд призначив громадянину України 5 років…
російсько-українська війна стала першим воєнним конфліктом, у якому обидві сторони масово використовують безпілотні літальні апарати (БПЛА) різних видів — коптери, дрони-камікадзе i БПЛА літакового типу. Вони використовуються для розвідки, корегування вогню та завдавання ударів.
На думку деяких вітчизняних воєнних експертів, на сьогодні поки не можна сказати, що БПЛА революційно вплинули на ведення бойових дій, але в найближчому майбутньому це має статися.
Наразі безпілотники здебільшого виконують таку саму функцію, як аеростати та літаки-розвідники часів Першої світової війни, коли на них ще не було встановлено потужну зброю. Як відомо, тоді пілоти скидали на позиції противника боєприпаси, які надалі трансформувалися у авіаційні бомби та ракети.
Для того, щоб революційно вплинути на хід бойових дій, наявної кількості безпілотників недостатньо для отримання всебічної повної інформації щодо картини поля бою та завдавання ураження супротивнику. На сьогодні кількість та можливості використання безпілотників обмежені як РЕБ, так і самою дальністю їхнього застосування. Найбільш часто збройними силами обох сторін використовуються «побутові» безпілотники китайського, європейського, російського або українського виробництва. Деякі з них вже мають захищені канали управління, але вони не настільки досконалі, аби їх можна було б застосовувати на глибині фронту далі тактичної.
Детальніше про роль БПЛА у сьогоднішній російсько-українській війні нашому кореспонденту розповів офіцер Генерального штабу ЗСУ полковник Віктор.
— На Вашу думку, коли станеться прорив у використанні БПЛА Збройними Силами України?
— Річ у тім, що Україна поки що не використовує безпілотники на стратегічну і навіть оперативну глибину. Тактична глибина оборони — це 20-30 кілометрів, ураження якої забезпечується сучасними засобами артилерії за умов корегування вогню з БПЛА. Інша справа оперативна глибина — це вже відстані 80-100 км. Революційний прорив можливий буде тоді, коли безпілотники можна буде використовувати масово. Нагадаю, що 80 км — це стандартне логістично-оперативне плече російської армії і, якщо буде реалізовано можливість завдавання масових ударів саме з використанням БПЛА на таку відстань — це і стане проривом.
— Як ви оцінюєте російський потенціал в галузі БПЛА?
— На сьогодні безпілотна авіація росії — це, як правило, переважно копії з цивільних та побутових дронів китайського, європейського або ізраїльського виробництва попередніх поколінь. Частково вона (безпілотна авіація. — Ред.) виробляється за ліцензією. Але вона виготовлена не в дуже значних кількостях, за виключенням БПЛА «Орлан-10», їх було вироблено більш як 1,5 тисячі одиниць і вони становлять досить серйозну загрозу. Українські військові не раз підтверджували, що «Орлани» постійно «висять» над позиціями ЗСУ, і це створює серйозні проблеми й дозволяє супротивнику вести ефективну артилерійську розвідку.
Але цю проблему в Збройних Силах України вже почали вирішувати за допомогою переносних зенітно-ракетних комплексів, отриманих від країн-партнерів з Заходу — зокрема Starstreak, Martlet та Mistral, які здатні збивати такі не надто великі цілі.
Кошти на розробку БПЛА в росії виділялись великі, але більшість їх була розкрадена самими російськими генералами, підрядними та субпідрядними компаніями. У вигляді новітніх розробок вони дуже часто намагались представити військовому і політичному керівництву копії іноземних «побутових» дронів.
— Чи копіюють росіяни тактику ЗСУ в питаннях застосування безпілотників?
— Досвід бойових дій показав, що росіяни значно відстають у розвитку безпілотної авіації від ЗСУ, але намагаються використовувати тактику, що вже випробувана ЗСУ і є дуже ефективною. На сьогодні рашисти, оперуючи безпілотниками, намагаються копіювати тактику ЗСУ, сильно відстаючи.
Так, з корегуванням вогню артилерії у них не дуже добре. У Збройних Сил України є західна зброя, яка може чітко бити по координатах, у росіян із цим складно — радянська артилерія дуже неточна, до того ж слід враховувати зношеність артсистем. І дуже мало російських військових вміють користуватися сучасними методами визначення координат для завдавання бойового ураження. Тому основна стратегія дій зс рф — це вогонь по площах (у напрямку цілей), а не високоточні удари, і БПЛА тут їм допомагають не дуже.
Загалом, безпілотна авіація росіян використовувалась максимум для проведення розвідки, коли неможливо залучити супутник рф.
Нагадаю, що армія США часто планувала операції, розраховуючи на використання розвідданих, отриманих зі супутника. Але для оперативного реагування при веденні бойових дій виникають певні труднощі. Річ у тім, що між супутниковими знімками та реальною картиною бою є певне відставання, інколи не менше ніж пів доби, від 4 до 12 годин. За цей час обстановка може кардинально змінитись. Безпілотники надають інформацію онлайн, на яку можна оперативно реагувати і це істотно впливає на бойові дії.
— Наскільки це істотно впливає на ефективність бойових дій?
— На сьогодні, за нашими оцінками, до 20% втрат противника у живій силі — це наслідок застосування дронів, що здатні виконувати скидання боєприпасів з повітря. Якщо додати їх розвідувально-корегувальну місію, яку виконують БПЛА в інтересах артилерії, постачання координат в режимі реального часу, то до результативності дії БПЛА можна віднести і до 50% втрат живої сили й техніки противника.
— Які дрони найбільш небезпечні для Збройних Сил України та як розвивалися механізми протидії ворожим БПЛА з початку війни?
— З російських розвідувальних БПЛА для нас найнебезпечнішими є «Орлани», а з ударних — «Ланцети» і «Шахеди», або як їх називають росіяни, «Герань». Тому ми йшли двома шляхами. Одночасно науковці й інженери вели розробку засобів РЕБ, які здійснюють безпосередній вплив на сигнал, можуть перехоплювати керуючий сигнал дронів — на їхню долю припадає приблизно 30% перехоплень і 70% — це допомога західних партнерів у протидії дронам. Ну і плюс розвідка, виявлення та знищення розрахунків російських БПЛА та розвиток механічних засобів протидії. На сьогодні дуже ефективно проти «Ланцетів» себе показала проста сітка-рабиця, бо входячи у цю сітку у «Ланцета» не спрацьовує підривник, вони не досягають цілі й лишаються на цій сітці. Також ефективні антидронові рушниці завдяки своїй мобільності. Ці засоби дозволяють змістити безпосередній вплив до передової. Засоби, розроблені нашою промисловістю і надані західними партнерами, дають радіус близько 20 км. Але є проблема у розміщенні. Якщо цей засіб протидії дронам стаціонарний і він буде розміщений у безпосередній близькості до передової, він може бути швидко знищений противником. А антидронові рушниці й інші засоби протидії, що переміщуються, майже неможливо відстежити. Солдат з рушницею відпрацював в одному місці, через 5 хвилин — вже в іншому, і це найефективніший засіб протидії дронам на сьогодні.
— Які відмінності у способах протидії квадрокоптерам та баражуючим боєприпасам типу «Шахед-136»?
— Почнемо з того, що «Шахед-136», як Ви вірно зауважили, це по суті баражуючий боєприпас. В нього перед запуском вкладаються координати, трекер, і він просто іде до своєї цілі, він постійно рухається. А квадрокоптер керується онлайн, він може зависнути. Але слабкою стороною коптера є те, що у нього дуже малий радіус застосування. Квадрокоптери мають інерціальні системи управління, вони керуються апаратом. Так, для протидії «Шахедам» можна заглушити GPS-сигнал. Інерціальна система буде продовжувати летіти за тією програмою, що у неї закладено і може влучити в ціль з точністю +/-200 м.
— Чи мають російські дрони значний вплив на роботу сил та засобів ППО ЗСУ?
— російськи дрони системно дошкуляють, ті ж «Орлани-10» можуть виявляти, наприклад, місцезнаходження мобільних телефонів, скупчення засобів РЕБ. Такі дрони, як «Орлан-10», «Форпост» та інші, здатні виявляти радіолокаційне випромінення засобів ППО, й, відповідно, наводити на них ракети чи ствольну артилерію.
Ударні БПЛА типу «Ланцет» росіяни намагаються використовувати для знищення нашої ППО, і тому це створює певні проблеми.
— Якого обладнання потрібно ще більше для ефективної протидії БПЛА противника?
— Нам необхідно більше мобільних протидронових систем, які можна застосовувати в безпосередній близькості до передової. Також необхідне обладнання для захисту інфраструктурних об’єктів.
