Ексклюзивно у день Служби безпеки України АрміяInform після спілкування з представником Обʼєднаного центру координації пошуку та звільнення полонених, незаконно позбавлених…
Наприкінці березня російський диктатор владімір путін оголосив про розміщення тактичної ядерної зброї на території білорусі. Цей крок кремля можна вважати ще одним підняттям ставок на шляху до третьої світової війни. Хоча ядерна зброя це загроза не лише для України, проти якої вже 10-й рік росія веде війну, але й Європи та світу. Головне зараз зрозуміти, як наша держава разом з партнерами може ефективно протидіяти ядерним викликам рф.
російське брязкання зброєю, розв’язання воєн проти сусідів супроводжується прямим шантажем використання ядерної зброї. І це не лише про п’яну маячню дмитрія мєдвєдєва перетворити Лондон на ядерний попіл, але й про реальну можливість розміщення тактичних ядерних озброєнь прямо біля кордонів НАТО.
Нещодавно в медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбувся круглий стіл «російська ядерна зброя в білорусі як загроза європейській безпеці». Там політологи-міжнародники з Інституту світової політики, Центру політичних студій «Доктрина», Центру військово-правових досліджень обговорили поточні безпекові виклики з боку росії та як Захід реагує на них.
Капітан 1-го рангу, доктор політичних наук, професор, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця охарактеризував історичну ретроспективу ролі ядерної зброї у світовій політиці.
«Питання застосування виникло з тих часів, як з’явилася ядерна зброя. Спочатку її розглядали як засіб ведення війни. І цьому була підпорядкована доктрина масованої ядерної відплати. Коли радянський союз досягнув стратегічного паритету зі США, виникла доктрина гнучкого реагування, а саме після Карибської кризи (1962 року. – Ред.).
І після того почали розглядати ядерну зброю не як зброю поля бою, а як засіб політико-психологічного впливу на свого опонента.
Відтоді застосування стратегічної ядерної зброї не розглядалося – насамперед стратегічної. У 1980-ті роки США та срср перейшли до так званої стратегії ядерного стримування. Противник має знати, що якщо першим застосує ядерну зброю, то отримає адекватну відповідь. Відтак цей консенсус ядерного стримування було досягнуто», – розповів Григорій Перепелиця.
Народний депутат, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки (1994–1995 рр.) Юрій Костенко наголосив про наслідки Чорнобильської катастрофи для світу та в чому особливості реакції Заходу на погрози росії.
«За радянського союзу всю вину було покладено на персонал ЧАЕС. Але наша парламентська комісія, яка була створено у 1990 році, встановила зовсім іншу причину. Причиною були конструктивні вади реакторів РБМК.
Оперативний персонал працював виключно за інструкціями. І коли процес реакції пішов не за планом, оперативний персонал натиснув кнопку ядерного реактору. І ось у цей момент відбулося 2 вибухи. Лише через 8 років (у 1994 році. – Ред.) у МАГАТЕ почали розуміти масштаби інших аварій.
Згідно з нормами міжнародного права дії рф є ядерним тероризмом. Уже тоді (після широкомасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року. – Ред.) Захід повинен був увімкнути всі передбачені міжнародним правом засоби тиску на росію, щоб вона негайно вивела з ЧАЕС окупаційні війська. путін впевнено веде до ядерної катастрофи, масштаби якої оцінити дуже важко, допоки Захід не скаже стоп», – прокоментував під час круглого столу Юрій Костенко.
Дії кремля з перетворення білорусі на ядерний полігон спрямовані не на українську аудиторію, а якраз на Захід
Північноатлантичний альянс після 24 лютого 2022 року посилив свій Східний фланг. Тепер уже є 8 мультинаціональних бойових груп (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Болгарія). Фінляндія стала 31 членом НАТО 4 квітня – у день 74-річчя виникнення Альянсу.
Основою НАТО є система колективної оборони та ядерного стримування (defence and deterrence). Напад на одну країну Альянсу означає атаку на всю Організацію – так стверджується в 5-й статті Вашингтонської угоди.
І зараз якраз питання полягає в координації ядерних країн Альянсу (США, Велика Британія, Франція) щодо показання здатності реагувати на ядерні виклики росії. Бо ці дії кремля з перетворення білорусі на ядерний полігон спрямовані не на українську аудиторію, а якраз на Захід, НАТО.
Складність ситуації в тому, що з огляду на дії кремля НАТО має вже упереджувати можливості мілітаризації поблизу своїх кордонів. Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та голова Європейського командування Збройних сил США генерал Крістофер Каволі під час пресконференції у січні 2023 року заявив наступне:
«Наша нова стратегія ядерного стримування та оборони Євроатлантичного регіону знову отримала фокус на колективній обороні». Тепер, на думку генерала Каволі, необхідно «включити національні сили та можливості в нашу позицію стримування для всієї європейської зони операцій».
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко повідомив, що нині в Альянсі змінюється політика ядерного стримування. Тепер це «стримування шляхом недопущення, тобто відхід від реакційної політики. Інше питання, настільки далеко готові піти в недопущенні в самому НАТО».
Як саме це буде виглядати, зараз складно сказати, але російсько-українська війна вже давно перетнула кордони нашої держави. росія веде агресію проти НАТО. Задля спільної безпеки необхідно інтегрувати оборонний комплекс України разом з військовими структурами Альянсу.
Тоді вже спільними зусиллями можна буде грати на випередження.
