Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
37 років тому відбулася катастрофа, яка змінила бачення про ядерну енергетику. Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції розділив життя багатьох українців на до і після. Більше про Чорнобиль розповіли АрміяInform дослідниці ядерної та радіаційної безпеки Катерина Шаванова та Олена Паренюк.
Кандидатка біологічних наук, співавторка книги «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії» Катерина Шаванова наголошує, що основною причиною аварії на ЧАЕС стала відсутність культури безпеки.
— Попри використання перших ядерних бомб у 1945 році, атомна енергетика після Другої світової війни вважалася дешевою та нескінченною. Тому будувалися атомні електростанції. Про вплив аварій, які траплялися на них — штатні та позаштатні, ніхто тоді не думав. Утім, Чорнобиль змінив усе. Наразі ми знаємо про цілу кваліфікацію, куди входить все — від невдалих випробувань до Чорнобиля і Фукусіми. Останні були аваріями, які мали найбільший вплив.
Основна причина аварії на Чорнобилі — це відсутність в срср культури безпеки на АЕС. Тут збіглося багато компонентів — людські помилки, нехтування інженерними аспектами тощо.
Після ЧАЕС це все принципово змінилося. Коли хтось говорить про можливість повторення Чорнобильської катастрофи, ми можемо сказати, що це неправда. Адже реактори такого типу уже не використовують. І культура безпеки нині вже на зовсім іншому рівні.
Щодо аварії на Фукусімі, треба розуміти, що трапилася вона через природне лихо — цунамі та землетрус. Це не те, що людство може контролювати. Японські АЕС були спроєктовані, щоб утримати цунамі заввишки до 10 метрів, тоді ж висота хвилі сягнула 11 метрів. Такого цунамі не було ніколи за минулі 300 років, — зазначила Катерина Шаванова.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, співавторка книги «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії» Олена Паренюк наголосила, що після 1986 року стали більш серйозно ставитися до системи безпеки атомних реакторів.
— До Чорнобильської аварії був консенсус стосовно того, що реактори не вибухають. Що ядерна енергетика повністю безпечна, нічого поганого з нею статися не може. Можуть бути невеличкі інциденти.
Після Чорнобиля вся історія про ядерну безпеку та радіаційну безпеку отримала величезний поштовх. Стало очевидно, що реактори вибухають, тому до техніки безпеки треба ставитися набагато серйозніше.
З Чорнобилем стало очевидно, що треба більше робити, щоб уникнути надзвичайних ситуацій, — розповіла АрміяInform Олена Паренюк.
Водночас Катерина Шаванова зробила акцент на тому, що собою являє культура безпеки. Вона зазначила, що якщо бути точним, то ядерна безпека та безпечність (nuclear security and safety) це пріоритет, щоб уникнути катастроф у майбутньому.
— Культура безпеки — це коли кожна залучена людина розуміє, чому це важливо. Відповідно все пронизано усвідомленням поводження з атомною енергією.
Те, що нині відбувається на Запорізькій АЕС, — це третій тип загроз. На Чорнобилі було недотримання культури безпеки, на Фукусімі — природне лихо, а на ЗАЕС — російська агресія. Станція не будувалася із врахуванням ведення там бойових дій. Оце буде наступний злам у ядерній безпеці, — прокоментувала АрміяInform Катерина Шаванова.
Ось як бачить вивчені уроки після Чорнобиля Олена Паренюк:
— Події та обставини Чорнобильської аварії проаналізували світові науковці. У 1992 році було опубліковано звіт Міжнародної консультативної групи з ядерної безпечності в рамках МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії). Вивчили наслідки, взяли до уваги. Запровадили заходи безпеки для того, щоб не допустити більше таких сценаріїв. І далі світ живе цим.
На місці Чорнобильської АЕС вже створено саркофаг та нову захисну оболонку. Олена Паренюк пояснила, який сучасний стан на ЧАЕС та яка там ситуація з ядерним паливом.
— Нині Чорнобиль — це державне спеціалізоване підприємство щодо поводження з радіоактивними відходами.
Основна частина палива ЧАЕС — це енергоблоки. Паливо з 1,2,3-го енергоблоків вивантажили в сховище. Паливо, яке було в чотирьох реакторах, залишилося там. Певна його кількість розлетілася зоною відчуження та планетою. Але більшість палива досі всередині 4-го енергоблоку.
читайте також:
Спочатку там був зруйнований реактор, над ним побудували саркофаг. Над саркофагом звели нову захисну оболонку для того, щоб через 100 років розібрати все це паливо, яке там розплавилося.
Концепція роботи АЕС — ти починаєш їх будувати на зеленій галявині. І через 100 років, коли цикл експлуатації станції завершується, то після неї має залишитися така сама зелена галявина, яка була до, — резюмувала Олена Паренюк.
