Про це оператор безпілотних літальних апаратів батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Дмитро, який щойно повернувся на службу…
Коли на очі потрапляють сюжети російського телебачення, мимоволі дивуєшся: невже цьому хтось вірить. Цей дикий мікс пізнього «совка» з відвертою «гебельсівщиною» у нормальної людини викликає стійке бажання якнайшвидше вимкнути телевізор. Але кремлівські пропагандистські дурилки досить ефективно впливають на російського обивателя навіть в епоху інтернету. Здавалося б, у наш час знайти альтернативні джерела інформації не проблема, проте це не про росіян. Населення російської федерації впевнено, що саме на росТБ можна дізнатися найправдивішу інформацію. Це підтверджує опитування «Левада-центру», який на росії визнаний іноагентом.
Так, за останніми даними, основними джерелами інформації для росіян залишаються телебачення, інтернет-видання, соцмережі та Telegram-канали. У квітні телебачення як основний ресурс отримання новин відзначили 64% респондентів. Найбільшою популярністю телебачення користується серед мешканців міст із населенням до 100 тис. осіб (70%), найменшою — серед жителів міст населенням від 100 до 500 тис. осіб.
Серед мешканців москви як джерела інформації виділяються радіо (20%, в інших типах населених пунктів близько 10%), «друзі, рідні, сусіди» (22%, в інших — близько 15%), інтернет-видання (46%, в інших — близько 33%) та Telegram-канали (27%, в інших — близько 20%).
Тепер щодо довіри, адже слухати й довіряти — це зовсім різні речі. Довіра до інформації, яку оприлюднює росТБ, залежить від віку респондентів. Якщо у групі 18—24-річних телебаченню довіряють 31% респондентів, то у групі 55 років і більше — вже 66%. Респонденти із вікових груп 18—24 роки та 25–39 років — більше довіряють альтернативним джерелам інформації: так, рівень довіри новинам із соцмереж у цих групах становить 26% та 31% відповідно.
Серед мешканців різних типів населених пунктів найменше довіряють ТБ москвичі (45%), найбільше — сільські жителі (55%). Столичні мешканці та жителі міст із населенням від 100 до 500 тис. осіб більше за інших довіряють інтернет-виданням (близько 21%), Telegram-каналам (близько 16%). Проте жителі російської столиці найменше довіряють новинам із соцмереж (12%).
Частка опитаних, які дивляться новини щодня або практично щодня, майже не змінюється з 2021 року — таких 52%. Найбільше щоденно дивляться новини по російському телебаченню — люди старші за 55 років (74% ) та москвичі (65%).
Ще один «кит» кремлівської пропаганди — «прокормлені» відеоблогери. За результатами опитування, їхня регулярна аудиторія становить близько 19%. Респондентів, які дивляться відеоблоги щодня чи практично щодня, найбільше серед молоді (39%), а також серед москвичів, жителів міст із населенням понад 500 тис. та від 100 до 500 тис. осіб (близько 21%). Рідше за інших відеоблоги дивляться літні респонденти (7%) та сільські мешканці (15%).
І як «вишенька на торт» рейтинг найпопулярніших російських журналістів та блогерів, які висвітлюють суспільно-політичні теми. Отже, за результатами опитування, росіяни найчастіше стежать за «виступами» соловйова, скабєєвої, попова, симоньян, норкіна та кисельова.
З огляду на результати опитування, більшість росіян добровільно купається в потоці тієї божевільної брехні, яку їм щодня вливають у вуха кремлівські телефріки. Це свідчить про те, що населення російської федерації впевнено йде шляхом перетворення на зомбовану біомасу. Тому абсолютно не дивують високі рейтинги путіна, «єдиноросів» та інших представників кремлівської кліки. І далеко не факт, що трансляція «Лебединого озера» (в радянські часи саме цей балет транслювали після смерті чергового «генсека») виведе росіян з цього летаргічного сну. У кремлі швидко створять нову «методичку», російський обиватель звично увімкне телевізор, і ті самі соловйови-скабєєви-кисельови продовжать співати «старі пісні про головне»: скрепи, особливу роль і місце росії та «наймудрішого» нового правителя. Найогидніше, що переважній більшості росіян саме такий контент і потрібен. До іншого не звикли, іншого не зрозуміють. Така вона російська «стабільність».
