Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Широкомасштабна агресія російської федерації внесла в життя українців свої разючі зміни. Десятки тисячі українок та українців стали на захист держави, кожен за своїм напрямком. Участь у бойових діях, ліквідація наслідків ворожих обстрілів, надання медичної допомоги постраждалим — завжди стрес для нормальної людини. За рік великої війни мільйони жінок в Україні стали дружинами, матерями, сестрами й доньками захисників. Унаслідок цього зросла потреба у кваліфікованій психологічній допомозі не тільки для військових, а й для членів їхніх родин.
Кандидат психологічних наук, науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Наталія Умеренкова дала декілька порад, які допоможуть дружинам захисників України подолати стрес.
— Насамперед не варто залишатись наодинці зі своїми переживаннями і звертатись за кваліфікованою допомогою, коли в цьому є потреба, — наголошує Наталія Умеренкова.
Довідково: Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін.
Симптоматично стрес (як і стресовий розлад) проявляється у такий спосіб:
Фізичні реакції — труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Емоційні реакції — гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.
Когнітивні реакції — кошмари, погана концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння.
Міжособистісні реакції — недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі.
читайте також:
«Задля підтримки свого стану в умовах стресу існують прості поради, а саме:
· Додавати в повсякденне життя будь-яку роботу з тілом, яка прийнятна й доступна. Це може бути ранкова зарядка або окремі фізичні вправи, масаж або самомасаж, вправи на розтягнення різних м’язів, йога, гарячий або контрастний душ чи сауна (якщо здоров’я дозволяє). Під час стресових реакцій тіло відчуває напруження, тому фізична активність, яка знімає напругу, буде помічною.
· Планувати свій день, робити список великих і малих справ. Також варто усвідомлено споживати інформацію та обмежувати час на моніторинг новин. Це дозволить фокусувати увагу протягом дня на конкретних справах і дасть змогу на певний час перемикати мозок від тривожних думок.
· Додавати в щоденний перелік справ ті справи, які приносять задоволення. У кожного щось своє. Наприклад, прогулянки, розмови з близькими людьми, читання, малювання, перегляд фільмів, вишивання, догляд за рослинами чи тваринами, зустрічі з іншими дружинами військових особисто або у групі підтримки.
· Обов’язково стежити за достатньою кількістю якісного сну та належним харчуванням. Якщо два тижні й більше сон тривожний, немає відчуття відновлення після пробудження, більшу кількість часу протягом днів поганий настрій, варто звернутися до лікаря або психолога», — радить фахівець.
Водночас пані Наталія наголошує, що жінкам також потрібно пам’ятати про те, що в бойових умовах у військових може змінюватися емоційний стан. Вони можуть уникати розмов, які стосуються почуттів та переживань, або можуть хотіти поділитися з рідними інформацією про власний емоційний стан. Обидві реакції природні в таких обставинах, у кожного буде своя. У будь-якому разі розмова, яка закінчуватиметься на позитивній ноті, буде для військового підтримкою. Бо, як кажуть військові, коли вони знають, що з рідними все добре й відчувають від них підтримку, це додає їм сил виконувати свої службові завдання.
— Важливо пам’ятати, що стреси — супутники сьогодення. Вкрай важливо навчитися опановувати їх, протистояти їхнім негативним наслідкам, адже вони впливають на здоров’я та викликають широкий спектр різноманітних захворювань, — підсумувала пані Наталія.
