У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Сучасне розуміння поняття безпеки має і кліматичний вимір. Зміни клімату (підвищення температур, збільшення рівня води в океанах) вже визнані на рівні НАТО як фактор, що впливає на проведення військових операцій, враховуючи досвід Афганістану та Іраку.
За умов російсько-української війни варто використовувати напрацювання в Північноатлантичному альянсі з кліматичної адаптації військ для Сил оборони України. Детальніше про кліматичний вимір системи оборони НАТО розповів експерт з питань безпеки Арно Беманн.
— Яким чином зміна клімату впливає на безпеку?
— Зв’язок між зміною клімату та безпекою є дуже комплексним, оскільки стосується інших складових традиційної сфери безпеки. Національна, продовольча чи водна безпека, міграційні процеси — на все впливає зміна клімату.
Коли кліматичні зони стають спекотнішими — страждає можливість країни експортувати аграрну продукцію. Сільське господарство стає не пристосованим до аномальної температури та як наслідок зникають родючі посівні поля. Тому маємо менше виробництва їжі.
Потім є деякі моменти, які мають довгостроковий вплив. До прикладу, вплив зміни клімату на маленьких океанських тварин, через який потім змінюється весь харчовий ланцюг. Дуже вразливими від зміни клімату є прибережні громади, які сильно залежать від рибальства — основного виду заробітку.
— Чому, на Вашу думку, клімат має значення в російсько-українській війні?
— російсько-українська війна не почалася через зміну клімату. Але маємо дуже важливу паралель про кліматичну кризу через використання викопних джерел енергії (природний газ, вугілля, нафта. — Ред.).
Це поставило Західну Європу, зокрема Німеччину, у енергетичну залежність від росії. Якби Німеччина дотримувалася норм Кіотського протоколу, то у нас би не було проблем із газогонами Північний потік-1 та Північний потік-2. Якби Європа інвестувала у відновлювані джерела енергії (сонце, вітер, біомаса, вторинні енергетичні ресурси. — Ред.), зараз у путіна було б менше грошей, щоб вести війну проти України.
Довідково. Кіотський протокол — міжнародна угода, яка передбачала скорочення викидів парникових газів у атмосферу до рівня 1990 року. 191 країна підписала та ратифікувала документ.
Національний суверенітет безпосередньо пов’язаний з енергетичною безпекою. Впродовж минулих 20 років росія використовувала залежність Європи, щоб сформувати сприятливе політичне середовище для початку цієї війни.
Водночас, через російську агресію, поставки зерна з України минулого року опинилися під ризиком. Це зруйнувало глобальні ланцюжки постачання продовольства.
Енергетика та продовольство це дві проблеми, які водночас пов’язані з кліматом та війною.
— У 2022 році в НАТО ухвалили нову Стратегічну концепцію, де клімат був згаданий як один із елементів безпеки. Як НАТО адаптує свої армії до змін клімату?
— Кліматична стратегія НАТО розглядає насамперед Альянс як інституцію, а не окремі країни Організації. Є країни-члени НАТО, які мають кліматичні стратегії для своїх Збройних сил, і є ті, хто ні, як, наприклад, Німеччина.
За минулі 1-2 роки багато чого сталося. Наприклад, було здійснено оцінку, як саме впливає зміна клімату на роботу НАТО та безпеку навколишнього середовища, де діють сили Альянсу.
Але сама реалізація кліматичної стратегії це про національний рівень. І там дуже різні етапи прогресу в країн Альянсу. Нині США є країною, яка має найрозвиненішу кліматичну доктрину серед НАТО.
З 2022 року у Пентагоні є різні відділи, які займаються саме кліматом і безпекою. Так, навіть є окремі кліматичні стратегії для кожного виду військ: сухопутної армії, флоту, корпусу морської піхоти, військово-повітряних сил.
Окремі кліматичні стратегії стосуються конкретних потреб, які має кожен вид військ. Армія має абсолютно різні потреби щодо використання палива, адаптації навчання. Існують величезні розбіжності в цьому серед країн НАТО.
У Європі Велика Британія, Нідерланди та Франція є особливо важливими в темі кліматичної стратегії для армії. У Німеччині ми багато говоримо про зміну клімату. Але поки що уряд Німеччини не має кліматичної стратегії, яка стосувалася б армії.
Зі свого боку Канада проводить дуже хорошу роботу в останні роки. У 2022 році там було відкрито Центр передового досвіду НАТО з питань клімату і безпеки.
— Як Ви бачите процес реалізації цієї кліматичної стратегії?
— З досвіду країн, які роблять перші кроки, ми бачимо, що це дуже повільний процес. З одного боку військові інституції реагують на зміни повільно – як зазвичай у мирний час. Для військових кліматична адаптація це бюрократичне завдання, з яким вони мають справу.
Британці написали чи не першу кліматичну стратегію для армії. Генерал-лейтенант Річард Нугі, був тим, хто почав системно працювати щодо теми зміни клімату та війська.
Довідково. Генерал-лейтенант Річард Нугі – офіцер британської армії у відставці. У 2020-2021 роках був відповідальним за впровадження кліматичної політики в Міністерстві оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Мета Стратегії зміни клімату та сталого розвитку полягає у внеску в нульові викиди вуглецю до 2050 року, адаптуватися до боротьби та перемоги у більш ворожих навколишніх середовищах та ставати глобальним лідером у відповіді на зростання геополітичних загроз та конфліктів, які посилюються зміною клімату.
Сучасні війська — це настільки складні інституції, що ви не можете просто змінити певну їхню частину. Потрібні реформи в усіх структурах.
У Британії вже побудували перші вуглецево нейтральні армійські казарми. Це є першим кроком до заміни старої інфраструктури. Крім того, необхідно поєднати екологічну сторону з військовою логікою.
Нові казарми добре ізольовані, вони не пропускають тепло. Цим ви економите енергію, створюючи кращі умови для ваших солдатів. У такий спосіб ви сприяєте досягненню кліматичних цілей.
У Нідерландах та Британії є різні проєкти з електрифікації, створення гібридних військових транспортних засобів. Сама ідея того, що танк може працювати суто на електриці, комусь видається іронічною.
Щоправда, створення менших транспортних засобів, наприклад, не важких бойових танків, а малих броньованих машин. Гібридність військової техніки полягає в тому, що деякі з їхніх характеристик насправді покращуються, і екіпажам легше ними керувати.
І впроваджується це дійсно повільно в НАТО. Хоча багато було зроблено для дослідження палива, тому що це головне питання.
Є деякі аспекти, де військові не можуть повністю зменшити викиди вуглецю. Ось, наприклад, кораблі — ви не можете запустити їх за допомогою електрики. Ви не можете поставити на корабель акумулятор.
Впродовж наступних 30-40 років, принаймні, кораблі будуть мати компресовані двигуни. Але питання в тому, на якій енергії будуть йти кораблі.
Також у НАТО обговорюють синтетичне паливо, яке можна створити за допомогою газифікації вугілля, біомаси чи природного газу. Для цього, звичайно, необхідно більше відновлюваної енергетики.
— Колишній міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну заявила про переозброєння Бундесверу. Яка тепер ситуація щодо реформування Збройних Сил ФРН?
— Німецька військова доктрина стверджує, що «національна оборона та оборона Альянсу» це основне завдання Бундесверу.
На початку 2000 років Німеччина була активним учасником глобальної війни проти терору, зокрема брала участь і військовій кампанії в Афганістані. Тоді Берлін не бачив інших безпекових загроз, окрім ісламських терористів. І тому суть армії зводилася до міжнародних миротворчих місій.
Тепер, після російського вторгнення в Україну 2022 року, обґрунтування того, що є дійсно головною метою наших Збройних Сил, повернулося. Відповідно було оголошено про переозброєння, враховуючи загрози з боку росії.
Зараз багато хто в Німеччині запитує, чи справді наші війська здатні захистити нас, коли це буде потрібно.
На думку керівництва Бундесверу, спеціальний бюджет у 100 мільярдів євро потрібен для боєприпасів, запчастин. Потрібно, щоб наші військові системи добре працювали, було достатньо боєприпасів для солдатів, які пройшли належну підготовку. Як наслідок — будемо мати кращу обороноздатність.
Реформування Бундесверу тільки розпочалося.
— Як Ви оцінюєте роль кліматичної адаптації армії в інтеграції України до НАТО?
— Ого, це гарне запитання. Українським офіцерам тилового забезпечення доводиться мати справу з різними типами військової техніки. І це передбачає швидше оперування новітніми системами.
У НАТО вже знають, як можна інтегрувати старіші системи радянського чи пострадянського виробництва в оперативні структури Альянсу. А питання інтеграції України в НАТО є політичним.
Головне питання коаліцій і альянсів полягає в тому, що ви стандартизуєте обладнання настільки, що кожен може використовувати інше. Це значне матеріально-технічне завдання.
Якщо Україна стане членом НАТО, тоді потрібно буде мати певну кліматичну обізнаність серед українських військових. І тоді, я думаю, настануть загальні зміни в підходах НАТО щодо палива у військах. Як в Альянсі нині є загальне стандартизоване паливо – але буде інше.
А потім, власне, кліматична адаптація та взаємозв’язок ЗСУ з НАТО. Хоча серед Альянсу є армії, які ще не почали жодної форми адаптації до зміни клімату.
Передбачаю, що буде значне збільшення використання сонячної енергії для військ НАТО у польових умовах. Це потрібно буде для розгортання солдатів на армійських базах на передовій. Ми вже маємо це, але в незначному масштабі.
— Українські військовослужбовці навчаються в країнах НАТО, зокрема в Німеччині. Як ці навчання змінять Збройні Сили України та їх здатність протидіяти сучасним загрозам?
— Я вважаю, що найбільша користь від цих навчальних програм полягає в наступному. Україна має можливість отримати підготовлених, добре оснащених солдатів, які навчаються на системах, які зараз отримали в від країн-партнерів.
Українські військові мають можливість проходити ці навчання за межами самої зони бойових дій. Солдати, які тренуються, не знаходяться під безпосередньою загрозою. Це дає можливість зосередитися на дуже складному завданні, наприклад, на вивченні системи Patriot.
Для України ці навчальні програми є корисними. Зараз ми бачимо результати підготовки ЗСУ військовими НАТО на полі бою російсько-української війни.
