Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Захоплення аеродромів відразу дає противнику відчутну перевагу в логістиці, розгортанні сил і в бойовому застосуванні авіації. Саме тому на початку війни точились жорстокі бої за Луганський, Краматорський та Донецький аеропорти. Тоді, як відомо, плани росіян було зірвано.
На початку широкомасштабного вторгнення росіяни намагались захопити аеродроми під Києвом, а також і аеродром Кульбакине в Миколаєві. Як пригадує командир бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова полковник Сергій Самойлов, «вже 25 лютого, ближче до вечора, був момент, коли росіяни силами до шести машин прорвались на аеродром. Ми відкрили по них вогонь, нам допомогли бійці Нацгвардії, і росіяни відійшли». Але 4 березня вони повернулися з тим же завданням — захопити летовище.
Як згадує головний сержант бригади Андрій Шиятий, «ще 24 лютого о 4-й ранку я почув, як злітали наші літаки. Спочатку подумав, що це навчання, але хвилин за 15 почались ракетні удари по частині. Ми відразу прибули на службу. Усі позиції були вже готові — основні та запасні. На озброєнні в нас були два БРДМ (бойова розвідувально-дозорна машина. — Ред.), автоматична зенітка ЗУ-23-2, стрілецька зброя, гранатомети. Але росіяни, після невдалої спроби захоплення військової частини, відійшли. Перший серйозний бій із противником у нас був 4 березня. До цього нас крили «Градами», артилерією, авіацією працювали. Але смугу вони берегли. Ми знали, що аеродром їм потрібен, і були готові відкривати вогонь по російських вертольотах або літаках з десантом».
4 березня приблизно з 11:30 до 12:00 над аеродромом почав пролітати ворожий БПЛА. Солдат-спостерігач доповів про нього: «над нами щось жужить», і буквально за п’ять хвилин після доповіді Андрій Шиятий побачив два силуети БМД — вони йшли з боку села Миколаївка.
— Ми відкрили вогонь, ворог відкрив вогонь у відповідь. російські БМД виїхали на злітно-посадкову смугу, а ми там завчасно техніку поставили, щоб літаки сісти не могли і частину наших машин підпалили. Тим часом підійшли підрозділи однієї з бригад ЗСУ, поліція. О 13:20 почався ще один бій. Ми міняли позиції, вели вогонь, прикриваючи один одного. І тут по ворогу почала працювати артилерія — її коригували наші побратими, — розповів Андрій Шиятий.
Командир бригади полковник Сергій Самойлов пригадує:
— Коли росіяни вже зайшли на територію, ми вирішили підпускати їх ближче, бо в нас тільки стрілецька зброя. Їх було багато, осіб 400, як хлопці казали. По штабу били, але 200 метрів до нього не дійшли. Я мав інформацію звідусіль, мої «очі» були в районі площі Перемоги в Миколаєві. Завдяки коригувальникам росіяни, які підійшли майже впритул до штабу, відступили, коли наша арта почала накривати. Все добре, що добре закінчилося.
Так було зірвано спробу захоплення аеродрому та фактично врятовано Миколаїв, і, можливо, й весь південний напрямок.
